Роз'яснення НАЗК щодо наявності ознак конфлікту інтересів у керівників комунальних та державних підприємств, установ, організацій під час нарахування собі стимулюючої виплати, якщо розмір такої виплати погоджений з профспілкою, комісією з трудових спорів, трудовим колективом
Погодження стимулюючих виплат керівникам з такими суб’єктами (організаціями, комісіями) не свідчить про те, що конфлікту інтересів немає, навіть якщо погодження закріплене в нормативно-правових актах (НПА) та/або організаційно-розпорядчих документах та/або колективному договорі.
Це пов’язано з тим, що подібне погодження не усуває дискрецію керівника в частині встановлення собі іншого, аніж погоджений, розміру стимулюючих виплат (премій, надбавок тощо).
Водночас конфлікту інтересів не буде, якщо керівник приймає рішення щодо виплати собі стимулюючих виплат за погодженням із суб’єктом призначення/керівником вищого рівня. Зазвичай така процедура передбачена окремими НПА, що визначають порядок встановлення стимулюючих виплат.
В іншому випадку конфлікт інтересів має бути врегульованим в передбаченому законом порядку.
З конкретними ситуаціями щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів у керівника, який приймає рішення про встановлення собі стимулюючих виплат, можна ознайомитись у Роз’ясненні.
Більш детально з інформацією щодо дискреційних повноважень можна ознайомитись на вебсайті НАЗК в розділі База знань у п. 2.3 розділу 2 Методичних рекомендацій НАЗК.
Приклади відсутності дискреційного характеру повноважень наведені на вебсайті НАЗК в розділі База знань у прикладах 4, 5 п.п. 14.1.6 п. 14.1 розділу 14 Методичних рекомендацій.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Скористайтеся підказками з оприлюднення інформації про оборонні закупівлі. Окрема шпаргалка на кожен вид закупівлі зорієнтує: що, в який строк, на підставі яких норм публікувати в ЕСЗ. У пригоді стане й застереження щодо винятків
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
