Варто зазначити, що рекомендації НАЗК стосувалися внесення змін не тільки до Наказу МОЗ, а й до Закону України «Про лікарські засоби» та Постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)».
Враховуючи зазначене, не можна виключати, що вказаний механізм в подальшому може використовуватись з порушенням принципів добросовісної економічної конкуренції, антикорупційного законодавства та мати несприятливі наслідки загалом.
Перегляд критеріїв, відповідно до яких МОЗ ухвалює рішення про припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, залишає можливість для зловживань з боку службових осіб. У зв’язку з цим під дію механізму заборони можуть потрапити й ті лікарські засоби, які не виробляються у рф чи білорусі.
Також наразі все ще не передбачено порядку проведення оцінки соціального впливу заборони застосування лікарського засобу після припинення дії реєстраційного посвідчення.
Таким чином, перший крок на шляху до зменшення корупційних ризиків МОЗ вже зроблено. Водночас НАЗК закликає МОЗ продовжувати роботу над мінімізацією корупційних ризиків та внести необхідні зміни до вищезазначеного Закону та Постанови.
Нагадаємо, у 2022 році Національне агентство проаналізувало корупційні ризики під час обмеження обігу лікарських засобів в умовах воєнного стану.
12 травня 2023 року було опубліковано Наказ МОЗ «Про затвердження Змін до Порядку припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб та Положення про Комісію Міністерства охорони здоров’я України з припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб», в якому було частково враховано рекомендації НАЗК та АМКУ.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
