МОЗ частково врахувало рекомендації НАЗК та АМКУ, усунувши певну кількість корупціогенних факторів в частині обмеження обігу лікарських засобів, виробництво яких знаходиться на території рф та білорусі. Проте низка пропозицій щодо мінімізації корупційних ризиків потребує подальшої активної участі МОЗ
Варто зазначити, що рекомендації НАЗК стосувалися внесення змін не тільки до Наказу МОЗ, а й до Закону України «Про лікарські засоби» та Постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)».
Враховуючи зазначене, не можна виключати, що вказаний механізм в подальшому може використовуватись з порушенням принципів добросовісної економічної конкуренції, антикорупційного законодавства та мати несприятливі наслідки загалом.
Перегляд критеріїв, відповідно до яких МОЗ ухвалює рішення про припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, залишає можливість для зловживань з боку службових осіб. У зв’язку з цим під дію механізму заборони можуть потрапити й ті лікарські засоби, які не виробляються у рф чи білорусі.
Також наразі все ще не передбачено порядку проведення оцінки соціального впливу заборони застосування лікарського засобу після припинення дії реєстраційного посвідчення.
Таким чином, перший крок на шляху до зменшення корупційних ризиків МОЗ вже зроблено. Водночас НАЗК закликає МОЗ продовжувати роботу над мінімізацією корупційних ризиків та внести необхідні зміни до вищезазначеного Закону та Постанови.
Нагадаємо, у 2022 році Національне агентство проаналізувало корупційні ризики під час обмеження обігу лікарських засобів в умовах воєнного стану.
12 травня 2023 року було опубліковано Наказ МОЗ «Про затвердження Змін до Порядку припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб та Положення про Комісію Міністерства охорони здоров’я України з припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб», в якому було частково враховано рекомендації НАЗК та АМКУ.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
