Проведений Державною аудиторською службою аудит засвідчив низку упущень організаційного характеру, які негативно вплинули на ефективність використання коштів держбюджету, виділених на закупівлю вакцини від COVID-19, та вакцини, закупленої за ці кошти.
Аудитом установлено, що на складі ДП «Укрмедпостач» зберігається вакцина від COVID-19, термін придатності якої закінчився, загальною вартістю більше 900,0 млн гривень.
Основною причиною утворення на складі ДП «Укрмедпостач» залишків такої вакцини було непроведення МОЗ України розподілу цієї вакцини у зв’язку з ненадходженням від регіонів запитів щодо потреби в них через значне зниження темпів вакцинації, внутрішню і зовнішню міграцію населення країни, пов’язану з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України.
Також, із зазначених причин утворилися залишки вакцини на складах регіонального рівня, термін придатності якої минув, вартістю понад 26,0 млн грн та у закладах охорони здоров’я, які проводили вакцинацію, – вартістю понад 13,0 млн гривень.
Крім цього, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України знищено вакцину та вироби медичного призначення, на територіях на яких велися активні бойові дії, вартістю понад 50,0 млн гривень.
Аудитом установлено, що в процесі постачальником угоди про поставку вакцини утворилася прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 1 160,5 млн грн (41,4 млн дол. США), щодо якої ймовірне тривале неповернення частини цих коштів на суму 22,5 млн доларів США, які були сплачені виробнику як аванс за вакцину, яка так і не була поставлена в терміни, визначені угодою.
Про результати аудиту поінформовано Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України та Головне слідче управління Національної поліції України.
Джерело: офіційний сайт Держаудитслужби
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
