Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з Програмою «U-LEAD з Європою» презентували результати дослідження «Стратегічний аналіз корупційних ризиків у дошкільній та загальній середній освіти».
У документі детально описано 35 корупційних ризиків у чотирьох основних процесах управління загальною середньою та дошкільною освітою. Зокрема, це:
- фінансування;
- призначення керівників;
- адміністрування;
- освітній процес.
Окремо фахівці проаналізували корупціогенні фактори у 10 нормативно-правових актах, які регулюють цю сферу.
Експерти розробили рекомендації, що будуть корисними для батьків, громадськості, закладів освіти, органів влади й місцевого самоврядування, Міністерства освіти і науки України (МОН).
«Тема корупції в освіті обрана не випадково. Ще минулого року ми почали працювати з освітньою галуззю, проаналізували корупційні ризики у вищій освіті, а також у вступній кампанії цього року через відміну ЗНО під час воєнного стану. Ще один важливий напрям – робота з територіальними громадами та органами місцевого самоврядування. Розвиток політичної нації, збереження та передача надбань наступним поколінням безпосередньо залежать від якості освіти, фундаментом якої у громадах є школи та дитячі садочки», – зазначив Сергій Деркач, керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК. Він підкреслив важливість формування ціннісних орієнтирів у дітей, аби в майбутньому корупція для них не стала нормою. Крім того, корупція в школах і дитсадках унеможливлює отримання якісної та доступної освіти, створюючи нерівні правила доступу до освітніх послуг.
Сорен Гербст, керівник Відділу з підтримки багаторівневої системи управління Програми «U-LEAD з Європою» зауважив: «Спільними зусиллями ми підтримуємо шлях України до демократії та європейських цінностей. Ми разом будуємо суспільство, в якому діти можуть отримати якісну й доступну освіту. Найуспішніші держави – це суспільства з найменшим рівнем корупції. Україна хоче належати саме до цього клубу, і ми їй в цьому допомагатимемо».
Представниця Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК Уляна Гротовицька зазначила, що дослідження проводилося відповідно до міжнародних стандартів і нової методології оцінювання корупційних ризиків.
«Одна з найбільших груп ризиків – це ризики у сфері фінансування закладів освіти, зокрема, через управління освітньою субвенцією від МОН і позабюджетні кошти. Шкільні побори, тобто добровільно-примусові збори коштів на ремонти, мийні засоби, штори, подарунки, на жаль, також залишаються. Ці кошти можуть бути неправомірно використані як адміністрацією закладу, так і батьками. Одна з причин – необізнаність батьків про те, що такі внески є добровільними та анонімними. Вони не знають як перевірити наявність фінансування своєї школи та розібратися в джерелах коштів. Тому буде дуже корисним проведення інформаційної кампанії про те, як батьки можуть це контролювати», – зазначила Уляна Гротовицька.
Також поширеними є корупційні ризики при призначенні керівників закладів освіти: на підготовчому етапі, під час оголошення конкурсу, оцінювання знань і визначення переможця. Конкурс також може бути не призначений. Наприклад, засновник школи або посадова особа, маючи намір призначити на посаду конкретного керівника (близького, знайомого йому чи третім особам) у власних інтересах чи переслідуючи певну вигоду, не оголошує проведення конкурсу, а продовжує строковий трудовий договір.
Тому НАЗК пропонує встановити відповідальність за призначення керівника закладу без конкурсу, заборонити продовження трудового договору керівникам без конкурсу. Також рекомендує розробити й затвердити типове положення про конкурс з вимогами до членів конкурсних комісій тощо.
Ці рекомендації щодо проведення конкурсних процедур підтримав Сергій Горбачов, освітній омбудсмен.
Представник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК Андрій Преподобний окреслив ризики в адмініструванні закладів освіти. Вони включають послуги з харчування, управління майном і земельними ділянками, а також управління персоналом. Серед найбільш поширених ризиків: зменшення обсягів харчування, зміна його якості, надання переваги конкретному постачальнику, завищення цін на харчування, вимагання коштів за безоплатне харчування, використання шкільних автобусів і майна закладів, зловживання при наданні відпусток для освітян, особливо під час воєнного стану, агітація та виборчий процес у школах тощо.
Також учасники навели низку позитивних прикладів, що сприяють зменшенню рівня корупції в освіті. Це і використання технологій блокчейну для ведення електронної черги дітей, впровадження зручних систем обліку учнів, електронні щоденники, якісна просвітницька робота серед школярів і вчителів тощо. Співзасновниця ГО «Батьки SOS» Олена Парфьонова розповіла про роль прозорості закладів освіти, співпраці між батьками та адміністрацією шкіл.
У дослідженні НАЗК виокремлює 5 керівних принципів для розробки антикорупційних дій в освіті: правова визначеність, суб’єктність зацікавлених сторін, прозорість і доступність, неупередженість та доцільність. За словами Олександри Койдель, викладачки Київської школи економіки, закладам освіти важливо забезпечувати прозорі процеси інформування про діяльність дитсадків і шкіл та отримувати зворотній зв’язок від батьків.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
