Голова ДРС Олексій Кучер, коментуючи проєкт закону про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності зазначив, що скорочення державного регулювання є передумовою розвитку бізнесу, а в умовах війни – стимулом його рестарту.
Актуальні новини з перших вуст ►►►
Очільник служби наголосив: «Півроку війни навчили нас об’єднувати зусилля для швидкого вирішення проблем. Наше завдання – максимально підтримати бізнес!».
Законопроєктом пропонується скасувати всі зайві та надмірні регулювання бізнесу.
Зокрема, передбачається:
- створення Комісії з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання;
- перегляд інструментів регулювання бізнесу та затвердження їх Виключного переліку;
- затвердження плану переведення в електронну форму інструментів доступу до ринків;
- Єдина державна електронна система дозвільних документів (Ліцензійний портал).
Варто зазначити, що інструментами, зокрема, є: ліцензії, документи дозвільного характеру, без отримання яких бізнес не має права провадити свою діяльність.
Дедлайн до 31 грудня 2022 року: всі інструменти державного регулювання підлягають прискореному перегляду.
З 1 січня 2023 року інструменти, які не будуть визначені законами та не включені до постанови про Виключний перелік, визнаватимуться недійсними.
Водночас законопроєкт пропонує запровадження для нових регулювань принципу «One In – Two Out». У разі необхідності запровадження нового інструменту державного регулювання бізнесу, орган влади може ініціювати внесення такого інструменту до Виключного переліку з одночасним виключенням з нього 2 інших інструментів у цій же сфері.
Джерело: офіційний сайт ДРС
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
