Джерело фінансування в ЕСЗ та договорах
Нерідко замовники стикаються з проблемою, коли у договорі визначена більша сума, ніж сума кошторисних призначень. Більшість казначеїв не реєструють суму бюджетних зобов’язань меншу, ніж визначена у договорі, якщо в ньому не зазначені декілька джерел надходжень замовника. У такий спосіб Казначейство намагається не допустити виникнення небюджетних зобов’язань у замовників.
При цьому замовники можуть діяти так, щоб органи Казначейства зареєстрували бюджетні зобов’язання згідно з кошторисними призначеннями.
▶️Що для цього необхідно визначити у договорі ◀️
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на розсилку від порталу «Держзакупівлі» та читайте важливі новини першими.
Дізнайтеся, за яких умов бюджетна установа може встановити у договорі вимогу про попередню оплату за Постановою № 1070. Також ви дізнаєтеся про деякі підводні камені встановлення такої вимоги
У замовників виникає все більше запитань, пов'язаних із освоєнням коштів субвенції на харчування учнів 1—4 класів, які виділяються для закладів освіти
Договори, фінансові зобов’язання в яких виконуються за рахунок бюджетних коштів, відрізняються від звичайних господарських договорів не лише наявністю відповідних процедур, що передують укладанню, але й порядком оплати виконаних господарських зобов’язань. Розглянемо основні умови, дотримання яких дозволить знизити ризики непорозуміння з Державною казначейською службою України та відповідно убезпечить від штучної затримки платежів за виконані договірні зобов’язання
Відкладальна обставина рятує замовника, коли ще невідоме джерело фінансування або коли виконання договору залежить від бюджету. У статті пояснимо – як застосувати відкладальну обставину у публічних закупівлях
Тримайте алгоритм закупівлі за пунктом 13 Особливостей № 1178. Врахуєте підстави, за яких зможете укласти прямий договір та порядок оприлюднення інформації
