Джерело фінансування в ЕСЗ та договорах
Нерідко замовники стикаються з проблемою, коли у договорі визначена більша сума, ніж сума кошторисних призначень. Більшість казначеїв не реєструють суму бюджетних зобов’язань меншу, ніж визначена у договорі, якщо в ньому не зазначені декілька джерел надходжень замовника. У такий спосіб Казначейство намагається не допустити виникнення небюджетних зобов’язань у замовників.
При цьому замовники можуть діяти так, щоб органи Казначейства зареєстрували бюджетні зобов’язання згідно з кошторисними призначеннями.
▶️Що для цього необхідно визначити у договорі ◀️
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на розсилку від порталу «Держзакупівлі» та читайте важливі новини першими.
Договори, фінансові зобов’язання в яких виконуються за рахунок бюджетних коштів, відрізняються від звичайних господарських договорів не лише наявністю відповідних процедур, що передують укладанню, але й порядком оплати виконаних господарських зобов’язань. Розглянемо основні умови, дотримання яких дозволить знизити ризики непорозуміння з Державною казначейською службою України та відповідно убезпечить від штучної затримки платежів за виконані договірні зобов’язання.
В умовах воєнного стану механізм виконання повноважень Казначейства та його органів встановлює Постанова КМУ 590. Ознайомтеся із останніми змінами
За нецільове використання бюджетних коштів, можуть не тільки оштрафувати, а й притягнути до кримінальної відповідальності! Дізнайтеся все про цей важливий аспект і вбережіть себе від неприємностей. Розберемо свіжу судову практику
Пояснюємо, які зміни внесли до порядку реєстрації зобов’язань в органах Казначейства та як після змін зареєструвати зобов’язання за укладеними договорами
З цієї консультації ви дізнаєтеся, за яких умов бюджетна установа може встановити у договорі вимогу про здійснення нею закупівлі за попередньою оплатою. Також ви дізнаєтеся про деякі підводні камені встановлення такої вимоги
