Під час кампанії декларування, одним із завдань для керівників державних органів та уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції (уповноважені підрозділи) є мінімізація випадків неподання та несвоєчасного подання декларацій
Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700-VII) покладає на державні органи обов’язок перевіряти факт подання декларацій суб’єктами декларування та повідомляти НАЗК про випадки порушення строків або неподання. Виконання цього завдання, відповідно до Закону № 1700-VII, забезпечують уповноважені підрозділи, які також відповідають за надання методичної та консультаційної допомоги працівникам.
Практика попередньої кампанії декларування (за 2024 рік) свідчить про значну кількість випадків несвоєчасного подання або неподання декларацій. Згідно зі статистичними даними, найчастіше декларуватися забувають звільнені працівники, яким необхідно подати:
декларацію при звільненні: протягом 30 календарних днів після звільнення;
щорічну декларацію після звільнення: до 1 квітня наступного після звільнення року.
НАЗК, з метою мінімізації випадків неподання декларацій, рекомендує:
проводити роз’яснювальну роботу із кожним суб’єктом декларування, що звільняється, надавати йому необхідну методичну допомогу;
вести облік усіх звільнених працівників та тримати контакт з ними до подання ними усіх передбачених Законом № 1700-VII декларацій чи подальшого працевлаштування, що також передбачає обов’язок декларування.
Важливо: особливу увагу слід приділити також тим, хто перебуває у відпустках по догляду за дитиною — тимчасовий відрив від публічної служби підвищує можливості забути про своєчасне подання щорічної декларації.
Довідково
Нагадуємо, для полегшення процесу декларування НАЗК оновило роз’яснення до кампанії декларування публічних службовців за 2025 рік, врахувавши зміни у законодавстві, а також запити декларантів. Роз’яснення розроблені для однакового застосування Закону № 1700-VII та аби декларанти могли уникнути типових помилок і швидше зорієнтуватися в питаннях, які викликають сумніви. Вони мають рекомендаційний характер і не містять нових правових норм.
Для отримання інформації щодо декларування НАЗК рекомендує звернутися до Бази знань або навчальної платформи НАЗК. Якщо питання залишається невирішеним, зверніться до уповноваженої особи з питань запобігання корупції (уповноважений) вашої установи або зателефонуйте на гарячу лінію НАЗК за номером +38 (044) 200 06 94. Під час розмови з фахівцем НАЗК підготуйте позицію уповноваженого вашої установи щодо вашого питання.
Окрім того, 10.02.2026 відбувся вебінар «Електронне декларування 2026: ключові правила та практичні інструменти», орієнтований на широке коло суб’єктів декларування, зокрема:
керівників;
уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції;
працівників служб управління персоналом та інших осіб, які подають електронні декларації.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
