У 2026 році держава зосередиться на реформі житлової політики, цифровізації будівництва, впровадженні BIM-технологій та формуванні єдиних стандартів безбар’єрності
Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило перелік пріоритетних законодавчих ініціатив на 2026 рік у сфері житлової політики, будівництва та безбар’єрності.
Фокус — на реформі житлової політики, цифровізації будівництва, прозорих правилах і гармонізації із законодавством ЄС. Окремий напрям — єдині стандарти доступності у фізичному середовищі та сервісах.
Законопроєкти, які Мінрозвитку супроводжуватиме у 2026 році
У 2026 році міністерство планує активну роботу над ухваленням уже зареєстрованих законопроєктів. Серед ключових:
- Пішохідна доступність дитсадків у нових районах. Ініціатива має зупинити практику, коли заклади дошкільної освіти вводять в експлуатацію лише в останніх чергах забудови.
- BIM-технології в будівництві. Законопроєкт передбачає впровадження технологій інформаційного моделювання, які об’єднують дані про об’єкт — від проєктних рішень до вартості та вимог до експлуатації. Це має посилити контроль якості, зменшити витрати та підвищити безпеку.
Фіксація пошкоджень державного майна для відновлення
Нові законопроєкти, які готуватимуть у 2026 році
Мінрозвитку також готує нові ініціативи, які мають закріпити цифрові інструменти в будівництві, оновити правила в житловій сфері та системно врегулювати доступність.
У плані:
- Закон про соціальне (орендне) житло. Мета — більше проєктів соціального житла, моніторинг потреб громад і прозорий контроль роботи системи.
- Закон про управління житловим фондом. Документ має встановити правила утримання, експлуатації, ремонту та обслуговування житла і розмежувати відповідальність сторін.
- Закон про державну політику безбар’єрності. Планують визначити цілі, принципи й механізми розвитку доступності у фізичному просторі, цифрових сервісах, освіті, економічній, соціальній та публічній сферах.
- Законодавче забезпечення роботи Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Йдеться про закріплення фінансових засад її функціонування.
Очікуваний результат — правова база для реформ у житловій сфері, розвиток цифровізації у будівництві та впровадження єдиних стандартів доступності, а також зближення з нормами ЄС.
Що це означає для замовників
У 2026 році замовникам варто готуватися до посилення цифрових вимог у будівництві та більшої уваги до прозорості процедур. Зокрема, через розвиток Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та запровадження цифрових інструментів можуть змінитися підходи до підготовки документів, підтвердження даних і контролю етапів реалізації проєктів.
Окремий фокус — безбар’єрність. Якщо Верховна Рада підтримає базовий закон про державну політику безбар’єрності та єдині стандарти доступності, замовникам доведеться чіткіше закладати вимоги до доступності в технічні завдання та проєктні рішення, а також контролювати їх виконання на практиці — від проєктування до здачі об’єкта.
Джерело: Мінрозвитку
Як правильно організувати закупівлю бензину в умовах воєнного стану, врахувати витрати бюджету та уникнути порушень під час закупівлі бензину по тендеру та у Прозорро Маркет — пояснив наш експерт
Яка різниця між лікарськими засобами та медичними виробами, як закупити ліки та медзасоби за лотами — пояснює експерт. Аналізуємо також, як у світлі останніх змін до закупівельного законодавства закупити лікарські засоби та медичні вироби у Прозорро Маркет
Шукаєте всі актуальні розʼяснення Мінекономіки щодо публічних закупівель в одному місці? Зібрали добірку офіційних листів, які мають рекомендаційний характер, але допомагають краще орієнтуватися у складних питаннях закупівель та новаціях уряду
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
У кожній закупівлі замовник приймає рішення. Вони можуть бути правильні або ж помилкові. Замовник несе за них відповідальність. Розглянемо, які вимоги встановлює законодавство до таких рішень
