Антикорупційний комітет ВРУ визнав: у законопроєкті про локалізацію є ризики порушення антикорупційних вимог. Водночас частину інших законопроєктів депутати оцінили як такі, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства
04.11.2025 в режимі відеоконференції відбулось засідання Комітету з питань антикорупційної політики (далі — Комітет) під головуванням Голови Комітету Анастасії Радіної.
За результатами обговорення законопроєктів щодо відповідності їх положень вимогам антикорупційного законодавства Комітет ухвалив рішення, що проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо місцевої складової (локалізації) в публічних та оборонних закупівлях» від 20.06.2025 № 13392 містить окремі норми, які не відповідають вимогам антикорупційного законодавства.
До 5 проєктів Законів Комітет висловив зауваження щодо окремих норм:
- «Про біологічну безпеку та біологічний захист» від 30.09.2025 № 14091;
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання базової соціальної допомоги» від 18.09.2025 № 14051;
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтвердження стажу роботи (страхового стажу) військовослужбовців та інших осіб у разі втрати документів внаслідок збройної агресії або тимчасової окупації» від 27.08.2025 № 13705;
- «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення норм законодавства у сфері питного водопостачання та водовідведення» від 31.07.2025 № 13578;
- «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження і припинення державної служби» від 16.07.2025 № 13478-1.
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Окрім того, Комітет ухвалив рішення визнати 4 законопроєкти такими, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства:
- «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підтвердження страхового стажу» від 31.10.2025 № 13705-д;
- «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підтвердження страхового стажу» від 08.09.2025 № 13705-1;
- «Проект Закону про підтримку та розвиток інноваційної діяльності» від 29.08.2025 № 13715;
- «Про внесення змін до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» та деяких інших законів України щодо удосконалення механізму надання компенсацій та обліку нерухомого майна» від 26.03.2025 № 13136.
Джерело: офіційний сайт ВРУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
