КМУ затвердив Порядок тимчасового обмеження доступу до інформації щодо підприємств, установ та організацій у сфері оборонно-промислового комплексу
Доступ обмежать на час дії воєнного стану.
Критично важливі для оборони підприємства, установи й організації можуть звернутися до Міноборони із письмовим запитом про тимчасове обмеження доступу до інформації, оприлюдненої у публічних електронних реєстрах та на електронних інформаційних ресурсах.
Оприлюднення інформації про оборонні закупівлі: шпаргалка
Запит підприємства подають Міноборони в електронній формі. Він має містити:
- найменування підприємства;
- ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;
- вичерпний перелік публічних електронних реєстрів та електронних інформаційних ресурсів або конкретної інформації із таких реєстрів, щодо яких у підприємства є потреба тимчасово обмежити доступ до інформації про нього;
- вичерпний перелік суб’єктів господарювання недержавної форми власності, зокрема постачальників електронних комунікаційних послуг, що оприлюднюють інформацію, до якої підприємство хоче обмежити доступ;
- копію наказу про визначення підприємства критично важливим. Окрім випадків, коли наказ видало Міноборони.
Міноборони не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту звертається до постачальника послуг з електронним листом про необхідність тимчасово обмежити доступ до інформації про підприємство.
Доступ до інформації відновлюють:
- у разі припинення або скасування воєнного стану;
- у разі позбавлення підприємства статусу критично важливого;
- на підставі листа Міноборони у зв’язку із зверненням підприємства.
Джерело: постанова КМУ «Про затвердження Порядку тимчасового обмеження доступу до інформації щодо підприємств, установ та організацій у сфері оборонно-промислового комплексу» від 03.10.2025 № 1257
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
