Замовник не просто має відмінити торги, якщо подальшої потреби в закупівлі вже немає, йому необхідно обґрунтувати своє рішення. Як підтвердити документально відсутність подальшої потреби у 2021 році, щоб не мати претензій від учасників та перевіряльникі, роз’яснює експерт.
Стаття 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачає обов’язок замовника відмінити тендер, в тому числі і торги, у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.
Про те, що це обов’язок, а не право, свідчить як конструкція правової норми, так і принципи публічних закупівель, такі як максимальна економія, ефективність та пропорційність, запобігання зловживанням. Однак відміна замовником торгів з цієї підстави часто обертається для останнього звинуваченнями в корупції та зловживаннях, скаргами до Антимонопольного комітету України та численними судовими провадженнями.
Саме тому цей матеріал і покликаний допомогти замовнику в належному оформленні супроводжуючих документів, аби ініціатор торгів зміг відстояти свою позицію.
Отже, Закон щодо цієї процедури не багатослівний. Та й це зрозуміло, адже будь-яке уточнення не здатне охопити всі можливі обставини, які здатні перекреслити майбутні плани закупівель.
Як діяти, якщо учасник оскаржив рішення про відміну
В той же час, частина 3 ст. 32 Закону визначає, що про відміну тендеру з цієї підстави має бути чітко зазначено в тендерній документації.
В такому разі замовник, прийнявши відповідне рішення про відміну торгів через відсутність подальшої потреби, протягом одного робочого дня мусить зазначити в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення.
Однак, все ж прийняттю уповноваженою особою або тендерним комітетом протоколу про відміну торгів має передувати отримання відомостей щодо обставин, які вказують на відсутність подальшої потреби у закупівлі.
Так, на практиці дізнатись про такі обставини можна після отримання доповідної записки посадової особи замовника, ознайомлення з наказом/розпорядженням засновника, офіційної публікації нормативно-правового акта тощо.
Уявімо, що:
- замовник вирішив закупити заправку картриджів принтерів, а після оголошення закупівлі прийнято рішення про скорочення штату. Відповідно, потреба у заявлених обсягах фарби відпала;
- оголошено про закупівлю пального, однак було розірвано господарський договір, для виконання умов якого воно було необхідне;
- опубліковано про закупівлю послуг з поточного ремонту приміщень, але засновник прийняв рішення про передачу на баланс іншому підприємству цього приміщення;
- закуповуються охоронні послуги, аж раптом набуває чинності нормативно-правовий акт, яким зобов’язано правоохоронний орган забезпечувати схоронність відповідного майна.
І таких обставин можуть бути тисячі. Головне – у протоколі чітко вказати про них. Якщо справа у скороченні штату, то вказати посилання на конкретний наказ замовника. Якщо у розірванні договору – закріпити дані договору та підстави розірвання (додаткова угода сторін, рішення суду тощо). Прийнято наказ/розпорядження засновника або нормативно-правовий акт – вкажіть їх у протоколі.
Та, якщо через невеликий проміжок часу замовником буде розміщено оголошення про проведення нових торгів на придбання аналогічних товарів, робіт, послуг без об’єктивних на те причин, будьте готові до судових проваджень щодо оскарження відповідного протоколу. Як показує практика, «майже» переможці часто такого не вибачають.
