експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
У селищній раді вирішили розробити генеральний план селища, а отже, замислилися про закупівлю. Та вже на першому кроці, коли визначали предмет закупівлі, виникли проблеми. Як зрозуміти — це будуть роботи чи послуги?
Предметом закупівлі можуть бути товари, роботи чи послуги, що їх замовник закуповує у межах єдиної процедури закупівлі, а учасники за якими можуть подавати тендерні пропозиції (п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Різні предмети закупівель мають власне визначення у Законі № 922. А саме:
послуги — це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема: транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт (п. 17 ч. 1 ст. 1);
роботи — це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у т. ч. геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (п. 22 ч. 1 ст. 1).
Як бачимо із тлумачення поняття «роботи», до робіт можуть належати як безпосередньо роботи з проектування, будівництва, реконструкції, капітального ремонту, реставрації об’єктів і споруд, технічного переоснащення, так і послуги, необхідні для супроводу таких робіт. Такі послуги замовник включає до кошторисної вартості робіт лише тоді, коли їх вартість не перевищує вартості таких робіт.
Зауважимо: такі роботи, з-поміж яких — і проектування, є окремим предметом закупівель. Визначати предмет закупівлі замовник має за порядком, встановленим Уповноваженим органом з питань державних закупівель, тобто Мінекономрозвитку. Допоможе це зробити правильно наша Схема.
Предмет закупівель для робіт
Порядок визначення предмета закупівлі Мінекономрозвитку затвердило наказом від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок № 454). У разі закупівлі робіт слід керуватися розділом III Порядку № 454.
Так, предмет закупівлі робіт замовник визначає:
за пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 922;
Із перелічених критеріїв варто зупинитися окремо на визначенні приналежності робіт до тих чи тих об’єктів будівництва. Хоч визначення терміна «об’єкт будівництва» ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 не містить, усі терміни у ньому слід використовувати за ДБН А.2.2-3 (розд. 3 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013).
У пункті 3.12 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2014 знаходимо потрібний нам термін. До об’єктів будівництва належать будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Отже, аби мати повне право зарахувати наш предмет закупівлі до робіт, маємо визначити, чи є він об’єктом будівництва в розумінні норм законодавства. Для цього проаналізуємо правову природу генерального плану населеного пункту.
Також він може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за:
показниками четвертої — восьмої цифр Єдиного закупівельного словника;
обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів.
(абз. 2 і 4 п. 1 розд. ІІ Порядку № 454)
Така містобудівна документація має вигляд затверджених текстових та графічних матеріалів, де урегульовані планування, забудова та інше використання територій.
Так само з текстових та графічних матеріалів складається і проектна документація. Містить вона містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва.
До об’єктів містобудування на місцевому рівні належить планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об’ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об’єктів будівництва (абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 3038).
Обов’язок визначити склад, зміст, порядок розроблення містобудівної документації на регіональному рівні частина 5 статті 14 Закону № 3038 покладає на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Мінрегіонбуд, аби виконати цю вимогу, своїм наказом від 16.11.2011 № 290 затвердив Порядок розроблення містобудівної документації (далі — Порядок).
На місцевому рівні, як визначає пункт 4.5 Порядку, генеральний план населеного пункту та план зонування території розробляють суб’єкти господарювання, які мають в своєму складі архітектора з кваліфікаційним сертифікатом.
До того ж, коли розробляють генеральний план населеного пункту та документацію із землеустрою, обов’язково дотримуються послідовності робіт, визначеної:
будівельними нормами;
державними стандартами;
правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації. Таке завдання складає і затверджує замовник за погодженням з розробником (абз. 3 ч. 1 ст. 17 Закону 3038).
Порядок визначення предмета закупівлі послуг
Предмет закупівлі послуг замовник визначає:
на основі Єдиного закупівельного словника;
за показником четвертої цифри основного словника;
із зазначенням у дужках конкретної назви послуги.
Для послуг з поточного ремонту предмет закупівлі замовник визначає:
за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури;
згідно з термінологією ДБН А.2.2-3:2014 та/або ГБН Г.1-218-182:2011;
із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника
Також він може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за:
показниками четвертої — восьмої цифр Єдиного закупівельного словника;
обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг.
(абз. 2 і 4 п. 1, п. 2 розд. ІІ Порядку № 454)
Структуру генеральних планів урегульовує інший підзаконний нормативно-правовий акт — Державні будівельні норми. Зокрема, типову структуру (зміст), що повинні мати генеральні плани, визначає ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», затверджений наказом Мінрегіону від 13.07.2012 № 358.
І підпункт 4.1 згаданого нормативного акта, і частина 1 статті 17 Закону № 3038 підкреслюють важливість генерального плану населеного пункту, назвавши його основним видом містобудівної документації на місцевому рівні. Бо саме тут має бути обгрунтована довгострокова стратегія планування і забудови, а також іншого використання території населеного пункту.
Варто згадати також Порядок проведення експертизи містобудівної документації, затверджений постановою КМУ від 25.05.2011 № 548 (далі — Порядок № 548). За ним експертиза є обов’язковою як для містобудівної документації, так і для змін до неї. А саме для:
генеральної схеми планування території України;
схем планування окремих частин території України;
схем планування території АР Крим, областей, районів;
генеральних планів міст — після проведення громадських слухань їх проектів.
Із наведених нами норм вбачається, що виготовлення генерального плану — це проектні роботи.
Замовник, який збирається закупити розроблення генерального плану селища, має виходити з того, що предметом закупівлі у цій ситуації є роботи з проектування. Вагомим чинником буде й очікувана вартість такого предмета закупівлі.
Якщо вона перевищує встановлений Законом № 922 поріг для закупівлі робіт — 1,5 млн грн, замовник планує її в річному плані закупівель і проводить процедуру закупівлі через електронну систему закупівель. Якщо ж йдеться про меншу вартість — такий предмет закупівлі він відображає в додатку до річного плану закупівель. А далі все залежатиме від бажання замовника — він може провести закупівлю через ProZorro, а може й укласти прямий договір.
Порядок визначення предмета закупівлі робіт
Предмет закупівлі робіт замовник визначає:
за пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 922;
за об’єктами будівництва;
з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 та ГБН Г.1-218-182:2011;
із зазначенням у дужках предмета закупівлі;
відповідно до показників другої – п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника
