Одну закупівлю поділили на 5. Невже нічого не порушили?

Автор
експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
Загальна сума предмета закупівлі — 5 млн грн. Чи може замовник розбити її на п’ять закупівель по 1 млн грн? Адже так простіше і технічне завдання сформулювати, і закупівлю провести, і проконтролювати її реалізацію

Мабуть, кожен вже знає вартісні межі публічних закупівель, що їх встановлює частина 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2017 № 922-VIII (далі — Закон № 922). Тобто, якщо:

  • вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) у замовника дорівнює або перевищує 200 тис. грн, а робіт 1,5 млн грн;
  • вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) у замовника, що веде діяльність в окремих сферах господарювання, дорівнює або перевищує 1 млн грн, а робіт 5 млн грн —

шлях для проведення закупівлі один. Тільки через електронну систему закупівель ProZorro, і тільки за вимогами Закону № 922.

Однак у закупівельній сфері є ще й інше вартісне обмеження — за частиною 4 статті 10 Закону № 922. Стосується воно ситуації, коли очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

  • для товарів і послуг — 133 тисячам євро;
  • для робіт — 5150 тисячам євро.

У такому разі замовник обов’язково мусить оприлюднити додатково на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені частиною 1 статті 10 Закону № 922.

Варто зазначити, що вартісні межі у частині 1 статті 2 Закону № 922 пов’язані з терміном «предмет закупівлі», а в частині 4 статті 10 Закону № 922 — з терміном «закупівля».

Що ж розуміє під терміном «закупівля» закупівельне законодавство?

Публічна закупівля і основні вимоги до неї

Публічною закупівлею вважається придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом № 922. Нагадаємо головні постулати публічних закупівель (далі — закупівлі).

По-перше, предмет закупівлі замовник визначає у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Тобто за Порядком визначення предмета закупівель, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.

Кожну закупівлю

замовник проводить за річним планом

По-друге, кожну закупівлю він проводить відповідно до річного плану (ч. 1 ст. 4 Закону № 922).

По-третє, закупівлю слід планувати за формою річного плану, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490.

У формі передбачені поля, де замовник має вписати, зокрема:

  • у пункті 3 — конкретну назву предмета закупівлі;
  • у пункті 4 — коди та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності).

І що головне — під час планування слід виходити з фактичної потреби в тому чи іншому предметі закупівлі станом на момент планування.

Тобто, якщо на момент планування замовник потребує закупити товару на 5 млн грн, таку закупівлю він і має планувати в річному плані закупівель.

Європейські закупівлі — оголошувати чи ні

Як ми переконалися, вартісні межі частини 4 статті 10 Закону № 922 стосуються предмета закупівлі.

Тобто якщо для товару очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані закупівель дорівнює або перевищує 133 тис. євро, замовник має додатково оприлюднити англійською мовою оголошення про проведення процедури закупівлі. І до того ж — дотримати строки, встановлені частиною 1 статті 10 Закону № 922.

Так, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію слід оприлюднити:

  • не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій — якщо вартість закупівлі не перевищує 133 тис. (для товарів, послуг) або 5150 тис. євро (для робіт);
  • не пізніше 30 днів — у разі перевищення таких меж.
Інформацію про закупівлю замовник оприлюднює самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу. І при цьому він має діяти чітко за порядком, установленим Уповноваженим органом та Законом № 922.

Та це ще не все. На всіх стадіях закупівель важливо дотримати принципи публічних закупівель, як-от принципи відкритості та прозорості, недискримінації учасників, зокрема нерезидентів.

Отже, якщо вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 133 тис. євро, замовник, аби діяти за принципами публічних закупівель, має:

  • оприлюднити оголошення про торги англійською мовою;
  • забезпечити можливість для учасників подавати тендерні пропозиції у строк, не менший ніж 30 календарних днів.

Не можна забувати і про заборони, що їх встановлює частина 7 статті 2 Закону № 922. Так, у жодному разі замовник не може:

  • придбавати товари, роботи і послуги до/без проведення процедур, визначених Законом № 922;
  • укладати договори, які передбачають оплату товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом № 922;
  • ділити предмет закупівлі на частини, щоб уникнути процедури відкритих торгів або застосування Закону № 922.

Заборонено

ділити предмет закупівлі на частини, щоб уникнути відкритих торгів або застосування Закону № 922

Отже, замовник не має права ділити предмет закупівлі, щоб уникнути відкритих торгів. Однак не має права на це він і тоді, коли хоче застосувати будь-яку норму Закону № 922, в тому числі й щодо оприлюднення оголошення англійською мовою та збільшеного строку подання тендерних пропозицій.

П’ять закупівель по мільйону — можна, коли обережно

Якщо очікувана вартість предмета закупівлі становить 5 млн грн, і замовник подрібнив такий предмет на п’ять закупівель в 1 млн грн кожна, вважаємо, що в цьому випадку не буде порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Звичайно, якщо замовник оприлюднив оголошення про проведення процедури закупівлі так, як вимагають частини 1 та 4 статті 10 Закону № 922.

Та попри все варто бути уважним і проаналізувати, чи немає ризику порушити закон.

Відповідальність

Так, під час закупівель не можна забувати про відповідальність, передбачену за порушення вимог Закону № 922 та нормативно-правових актів, розроблених на його виконання.

Адже припустившись порушення, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) понесуть відповідальність згідно із законами України (ч. 1 ст. 38 Закону № 922).

Адміністративну відповідальність за порушення законодавства про закупівлі встановлює стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП). Диспозиція частини 1 статті 164-14 КпАП, серед інших, передбачає такий склад правопорушення:

  • закупівля товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель;
  • неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства.

Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 700 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 11 900 грн до 17 000 грн).



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді