Найочікуванішою подією початку 2017 року в сфері державних закупівель стало обов’язкове визначення предмета закупівлі відповідно до нового національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі — ЄЗС). Ажіотаж підігрівав текст чинного на той момент Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок). А саме той факт, що предмет закупівлі потрібно було обирати за показниками третьої — п’ятої цифр словника.
Чого боялися закупівельники
Зрозуміти, що коїлося у грудні 2016 року в тендерних комітетах замовників, зможе лише той, хто це відчув на власному досвіді. У ТК хвилювалися через ризик неправильно обрати відповідний код ЄЗС. А у відділах B2G-продажів учасників витало передчуття неминучого хаосу, коли замість одного коду товару/послуги необхідно було моніторити систему електронних закупівель утричі більше.
Предмет закупівлі робіт замовник мав визначати згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ(далі — Закон № 922) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Мінрегінбуду від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Укравтодору від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр ЄЗС. Тобто проведення тендерів на закупівлю робіт мало ще більші «люфти» у визначенні необхідного предмета, ніж закупівля товарів чи послуг.
Уповноважений орган поспішає на допомогу: зміни до Порядку
Така розпорошеність у визначенні предмета закупівлі, яка склалася штучно, не могла влаштовувати ні осіб, відповідальних за проведення закупівлі для державних замовників, ні представників бізнесу, перед якими постала проблема пошуку актуальних тендерів.
Головна зміна —
На щастя, Уповноважений орган у сфері закупівель надзвичайно оперативно відреагував на такий стан справ. Уже з 17.01.2017 набрали чинності зміни, внесені до Порядку наказом Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092 (далі — Наказ № 2092).
Цей наказ зобов’язав замовників обирати товар/послугу лише в межах четвертої цифри ЄЗС (відповідає за клас товару/роботи/послуги). Тобто стало неможливо проводити закупівлі в межах групи товарів, робіт чи послуг (третя цифра ЄЗС) або в межах категорії (п’ята цифра). Це значно спростило пошук актуальних торгів для учасників та позитивно відобразилося на такому показнику, як середня кількість учасників на один тендер.
Крім того, пункт 1 розділу ІІ Порядку було доповнено новим абзацом, який регламентував здійснення закупівлі лікарських засобів. А саме — предмет закупівлі слід визначати за показником третьої цифри ЄЗС із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містив два та більше лікарських засобів, замовнику у дужках потрібно зазначати МНН кожного лікарського засобу.
Однак зміни, внесені Наказом № 2092, не зачіпали сферу будівництва (робіт) — розділ ІІІ Порядку залишено без змін.
Станом на 28.11.2017 будь-яких інших наказів Мінекономрозвитку, які б змінювали текст Порядку, немає. У той же час протягом року Уповноважений орган надав низку роз’яснень та рекомендацій з використання класифікатора та зазначеного Порядку.
Уповноважений орган роз’яснює
Якщо немає коду
У лютому 2017 року Мінекономрозвитку листом «Щодо порядку визначення предмета закупівлі» від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 акцентувало увагу на випадках, коли предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі ЄЗС відповідного коду. Для таких випадків Уповноважений орган повідомив, що в електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обирати код 99999999-9 «не визначено» і вводити предмет закупівлі вручну в текстовому полі.
Лист містив ще декілька важливих частин.
Переговорна процедура — предмет незмінний
По-перше, в ньому роз’яснено, як визначати предмет закупівлі за умови застосування переговорної процедури на підставі пункту 4 частини 2 статті 35 Закону № 922 — якщо замовник двічі відмінив тендер через відсутність достатньої кількості учасників. А саме: в разі застосування переговорної процедури предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були зазначені в тендерній документації.
За дотримання зазначених вимог замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі, зазначивши в дужках відповідний показник ЄЗС.
Предмет в плані і додатку
По-друге, цей лист роз’яснював алгоритм відображення предмета закупівлі в річному плані закупівель та додатку до нього. Особливо наголошувалось на тому, що зважаючи на зміст пункту 2 наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, яким затверджено форму річного плану закупівель, замовник має заповнити обов’язкові поля в електронній системі, вносячи в них наявну інформацію. Це саме стосувалося й додатка до річного плану. При цьому процедури, розпочаті за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до внесення змін, які набрали чинності 17.01.2017, слід завершувати відповідно до порядку, що діяв раніше.
Роз’яснення тривають: закупівля за лотами
Ще одним очікуваним роз’ясненням, яке стосувалося саме визначення предмета закупівлі, був лист Мінекономрозвитку від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06. Він деталізував інформацію щодо закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами).
У листі наголошено, що замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої — восьмої цифр ЄЗС, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Тобто у випадку, якщо ці три чинники (обсяг, номенклатура та місце) різняться для кожного випадку закупівлі, замовник може визначити їх як окрему частину (лот).
Окремо слід зазначити і про право замовника відмінити торги або визнати їх такими, що не відбулися частково (за лотом), що передбачено статтею 31 Закону № 922. У таких випадках, якщо необхідність нової закупівлі залишається, замовник здійснює закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону № 922.
Укладаємо договір за лотами
Також цей лист містить розділ щодо особливостей укладення договору про закупівлю, коли закупівлю здійснюють за лотами.
(п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 922)
Умови договору про закупівлю не мають відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у т. ч. ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можна змінювати після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною 4 статті 36 Закону (ч. 4 ст. 36 Закону № 922).
Водночас, оскільки за Законом № 922 можна проводити закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), договір про закупівлю укладають за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним лотом окремо. У разі якщо переможцем за всіма лотами є один і той самий суб’єкт, замовник може укласти один договір про закупівлю за умови, що така можливість була передбачена тендерною документацією та проектом договору.
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Висновок
На сьогодні предмет закупівлі визначають інакше, ніж на початку року. Хоча, окрім конкретизації класу товару/послуги, кардинальних змін державний регулятор не запропонував. І це — не прогалина у нормативно-правовому полі визначення предмета закупівлі. Наявні інструменти дають змогу замовникам на достатньому рівні класифікувати власні потреби. Звичайно, ЄЗС є адаптованим варіантом CPV, що діє в ЄС. Тому й маємо певне дублювання назв, яке спричинене тонкощами перекладу сталих термінів. Однак і ці недоліки поступово усувають. Наприклад, наказом Мінекономрозвитку від 09.03.2017 № 341 внесено зміни до національного класифікатора ДК 021:2015 та усунуто деякі помилки перекладу. Чим не підстава для оптимізму?
