експерт, консультант з питань публічних закупівель, керівник проекту ProTenders.World, Київ
Які дії проводити перед початком процедури, які підтвердні документи повинен мати замовник, коли і яку інформацію оприлюднювати, коли можна укладати договір про закупівлю - дізнаєтеся зі статті
Окремі замовники вважають, що провести процедуру закупівлі на неконкурентному ринку неважко. Адже алгоритм дій за такої процедури набагато простіший від алгоритму, за яким проводять відкриті торги. Не потрібно довго та прискіпливо готувати тендерну документацію. А отже, і надавати роз’яснення учасникам на їх звернення і вносити до неї зміни. Чи, приміром, відбиватися від їхніх скарг.
Однак це не означає, що під час такої закупівлі замовник не зможе припуститися помилки, а подекуди й доволі серйозної. Щоб цього не сталося, проаналізуймо всі етапи та закцентуймо увагу на найважливішому.
Одним із таких випадків і є відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, коли договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи (п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 922).
Тож майже кожен замовник незалежно від обсягу річних закупівель стикається з потребою провести переговорну процедуру на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону № 922 — через відсутність конкуренції на ринку. Скажімо, коли потрібно закупити природний газ. І найбільше таких процедур припадає на початок року.
Спочатку дещо з правового базису.
Переговорна процедура закупівлі — це процедура, що її використовує замовник як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. (ст. 35 Закону № 922)
І що важливо — замовник під час переговорів вимагає від учасника, щоб він подав підтверджену документально інформацію про свою відповідність кваліфікаційним вимогам за статтею 16 Закону № 922.
Як ми пам’ятаємо, кваліфікаційні критерії замовник зазначає в тендерній документації. Як і перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям. Однак тендерної документації на проведення переговорної процедури не створюють.
Усі процедурні обгрунтування та вимоги до учасника оформлюють протокольним рішенням тендерного комітету (далі — ТК) або уповноваженої особи (далі — УО).
Тож перш ніж розпочати переговорну процедуру закупівлі, замовник має до неї істотно підготуватися.
До обов’язків ТК/УО належать, зокрема, вибір процедури закупівлі і власне її проведення. Своє рішення ТК/УО оформлює протоколом.
Кожна процедура закупівель має бути запланована у річному плані (ч. 1 ст. 4 Закону № 922).
Протокол засідання
Протокол засідання ТК/УО про застосування переговорної процедури закупівлі повинен містити всю інформацію про закупівлю. Означимо головні його пункти.
1. Підстава для застосування переговорної процедури (у нашому випадку — п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 922).
2. Обгрунтування такої підстави. Важливо підтвердити її наявність. Для цього доцільно посилатися на статтю 5 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 № 1682-III, а відповідно, і розпорядження АМКУ «Про затвердження положення про складання та ведення переліку суб’єктів природних монополій» від 28.11.2012 № 874-р. Потрібно зазначити, що постачальник включений до Зведеного переліку об’єктів природніх монополій.
Якщо закупівля товару відбувається не у природного монополіста, а через відсутність альтернативи на ринку, обгрунтування повинно містити експертні, нормативні, технічні та/або будь-які інші документи, які на думку ТК/УО, будуть достатнім підтвердженням застосування переговорної процедури.
3. Кваліфікаційні критерії, які відповідно до статті 16 Закону № 922 встановлює замовник. А також — документи, що їх має надати учасник, аби підтвердити відповідність цим критеріям.
Стаття 16 Закону № 922 визначає три кваліфікаційних критерії. Це наявність:
обладнання та матеріально-технічної бази;
працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Замовник може вимагати від учасника документально підтвердити відповідність навіть одному з таких кваліфікаційних критеріїв.
Однак у разі закупівлі електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування замовнику не потрібно встановлювати кваліфікаційних критеріїв. Як і визначати перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про їх відповідність таким критеріям (ч. 3 ст. 16 Закону № 922).
4. Найменування учасника/учасників, з яким буде розпочатий переговорний процес.
5. Дата початку переговорів з учасником/учасниками.
6. Вимоги до документів представника учасника, що підтверджуватимуть його повноваження підписувати протокол, складений за результатами переговорів, статутні документи учасника тощо.
7. Інформація про предмет закупівлі, його вартість, строки поставки. А також — підтвердження від учасника, що він погоджується з вимогами замовника, та цінова пропозиція.
Документи для підтвердження
Щоб обгрунтувати застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону № 922, замовник використовує:
документ про монопольне становище на ринку учасника. Це може бути витяг із Зведеного переліку суб’єктів природних монополій. Щоб знайти його на офіційному сайті АМКУ, відкриваємо рубрики «Законодавство», «Конкуренція», «Зведений перелік суб’єктів природних монополій»;
документи, що підтверджують можливість через технічні причини виключно єдиним учасником виконати умови договору (наприклад, технічні документи на товар, експертні висновки). Виключного переліку таких документів не існує. Мінекономрозвитку у листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 акцентує увагу на тому, що замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури відповідно до частини 2 статті 35 Закону № 922
Попередні переговори
Як бачимо, протокол засідання ТК/УО має містити найменування учасника та його цінову пропозицію. А щоб це дізнатися, потрібно провести попередні переговори з учасником/учасниками перед тим, як оприлюднювати в електронній системі закупівель (ЕСЗ) інформацію про застосування переговорної процедури.
Такі переговори мають характер попередніх, інформаційних.
Далі на основі затвердженого протоколу ТК/УО формує офіційний лист до учасника. У листі ТК/УО повідомляє про початок переговорної процедури, просить надати кваліфікаційні та інші документи, визначені обов’язковими для цієї процедури.
Другі переговори де-факто мають на меті отримати документальне підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, якщо їх сформував замовник, а також погодити обсяг закупівлі та її очікувану вартість.
Коли замовник отримає від учасника підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям, узгодить обсяг закупівлі та її вартість, він зазначає про це в другому протоколі. На практиці результат других переговорів оформляють або окремим протоколом засідання тендерного комітету, або ж протоколом переговорів, який сторони складають у довільній формі.
За результатом проведених переговорів замовник ухвалює рішення про намір укласти договір. Саме це рішення й завершає усі етапи переговорної процедури, що проходять поза межами ЕСЗ.
Унаочнимо цей процес на Схемі.
В електронній системі — діймо за строками
Публікація в ЕСЗ рішення про намір укласти договір офіційно дає старт перебігу законодавчо встановленим строкам.
Форма повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі — повідомлення). Зокрема, у пункті 13 повідомлення замовник має вказати умову, за якою він застосував переговорну процедуру закупівлі — за частиною другою статті 35 Закону № 922. А в пункті 14 — посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умови застосування процедури закупівлі.
Укладати договір з учасником на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону № 922 можна не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення в ЕСЗ повідомлення (абз. 8 ч. 3 ст. 35 Закону № 922).
А ось у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії і гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 5 днів.
Крім того, як і для будь-якої іншої процедури закупівлі, потрібно дотримати вимог статті 10 Закону № 922 про оприлюднення інформації про закупівлю. За переговорної процедури закупівлі замовник оприлюднює інформацію в такі терміни:
повідомлення — протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
повідомлення про внесення змін до договору — протягом трьох днів з дня внесення змін;
звіт про виконання договору — протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;
звіт про укладені договори — протягом одного дня з дня укладення договору.
Порушення вимог статті 10 Закону № 922 матиме для членів ТК/УО неприємні наслідки. Адже відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на ProZorro, несуть голова та секретар ТК або УО.
Отже, для переговорної процедури, яку замовник застосовує для закупівлі товарів на неконкурентному ринку, властиві значний обсяг підготовчої роботи та добре налагоджені комунікації з майбутнім постачальником. Варті уваги також протокол про застосування переговорної процедури та правильна хронологія дій тендерного комітету.
