6 бліц-відповідей на робочі запитання замовників
Так, можна, якщо замовник двічі відмінив тендер через те, що не мав достатньої кількості учасників. Закупівельне законодавство не пов’язує з конкретним роком умови для застосування переговорної процедури.
Головне, аби такий замовник дотримав вимог частини 4 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922). Тобто, щоб предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника були аналогічні вимогам, визначеним у тендерній документації.
У такому разі замовник матиме всі підстави провести переговори з одним або кількома учасниками і ухвалити рішення про намір укласти договір.
У замовника за предметом закупівлі є перевищення порогової суми 200 тис. грн. Тож йдеться про відкриті торги. А ось як саме проводити відкриті торги — вирішувати замовнику. У нього є три варіанти:
- провести закупівлю по лотах;
- провести закупівлю за загальною специфікацією без розбивки на лоти;
- провести окремо троє відкритих торгів.
Як часто можна вносити зміни до річного плану?
Це залежить від потреби. Зміни до річного плану закупівель замовник може вносити необмежену кількість разів.
Ні, тут немає порушення.
Це загальна практика, яку застосовують замовники. Адже вони мають право привести у відповідність до свого затвердженого кошторису договір про закупівлю.
Вносити зміни до додатка до річного плану закупівель чи ні — право замовника.
За загальною практикою, коригувати річний план за результатами процедури закупівлі, у т. ч. і для допорогів, не потрібно. Головне під час планування закупівель — не перевищити заплановану суму.
Якщо замовник спочатку запланував закупівлю на 150 000 грн за конкретним предметом закупівлі, а закупив усього на 15 000 грн, він може далі задовольнити свою потребу за прямим договором, а може провести допорогову закупівлю в електронній системі закупівель. Головне — не перейти межу в 150 000 грн. Якщо ж замовник її перевищить, він має відкоригувати план закупівлі і збільшити очікувану вартість.
По суті, жодних наслідків для замовника, який під час планування закупівлі істотно перевищив очікувану вартість предмета закупівлі, не буде.
За завищення очікуваної вартості на сьогодні законодавство відповідальності не встановлює. Її і не може бути. Замовник думав, що стільки може коштувати той чи той товар, послуга. І це лише очікувана вартість, яку замовник запланував, а не ціна в договорі.
Інший випадок, коли замовник свідомо завищив очікувану вартість. І до нього прийшов учасник, який знав, що до замовника більше ніхто не прийде, і також свідомо завищив пропозицію під бюджет закупівлі. Це стосуватиметься договору про закупівлю і це вже інша справа.
А в частині планування закупівлі, в частині визначення очікуваної вартості відповідальності немає. Звичайно, окрім громадського осуду.