З’ясуємо, чи обов’язково проводити авторський та технічний нагляд під час капітального ремонту.
Авторський нагляд при капітальному ремонті
Поняття та загальні відомості про «авторський нагляд» наводить стаття 11 Закону «Про архітектурну діяльність» № 687, яка також передбачає, що порядок проведення такого нагляду встановлює КМУ.
На виконання цієї норми Закону КМУ ухвалив постанову від 11.07.2007 № 903 (далі — Постанова № 903).
Цей Порядок визначає механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств).
Очікувана вартість для поточного ремонту: як визначити
Зі змісту наведених норм вбачається, що авторський нагляд здійснюють:
- архітектор, що є автором проєкту об’єкта архітектури, інші розробники затвердженого проєкту; або
- уповноважені особи (далі — генеральний проєктувальник).
Умови виконавця авторського нагляду визначаються відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачають контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проєкту.
Оскільки стаття 11 Закону № 687 визначає, що авторський нагляд виконується на підставі договору із замовником, то останній має право обирати особу, що здійснюватиме такий нагляд. Оскільки авторський нагляд переважно здійснює автор проєкту, то вибір у замовника невеликий.
Однак, якщо автор проєкту чи інші особи, що мають авторські права на об’єкт, передали права інтелектуальної власності на розроблену ними проєктну документацію замовнику, чи не виявили бажання здійснювати авторський нагляд, замовник повинен обрати іншого виконавця. У цьому випадку немає можливості обирати виконавця авторського нагляду за власним рішенням, оскільки такі роботи можуть виконати різні організації. Замовнику доведеться робити це через конкурентну закупівлю.
Водночас генеральний проєктувальник для цілей авторського нагляду може залучати, за потреби, субпідрядні проєктні організації, що брали участь у розробленні окремих розділів проєктної документації.
Особа, якій доручено авторський нагляд:
контролює за тим, щоб виконання будівельних робіт відповідало проєктній документації;
контролює розроблення та підготовку робочої документації (або її окремих розділів), у випадку, якщо документацію розробляє інший суб’єкт архітектурної діяльності;
виявляє та фіксує випадки, коли підрядник відхиляється від проектної документації;
надає пропозиції про усунення відхилень.
Так, у випадку виявлення відхилень від проєктної документації та відмови підрядника щодо їх усунення, суб’єкт авторського нагляду повідомляє про це замовника і відповідний державний орган контролю з метою усунення порушень законодавства підрядником.
Які документи регламентують авторський нагляд
Передусім такий нагляд здійснюється на підставі Закону № 687, Постанови № 903. Утім, авторський нагляд відбувається і на підставі договору, в якому сторони можуть прописати, які саме ділянки роботи повинен виконати виконавець нагляду.
Крім договору, у процесі авторського нагляду використовують такі документи:
журнал, в якому описуються результати авторського нагляду. Він ведеться в двох примірниках (для замовника та виконавця);
лист (інформація) про склад групи авторського нагляду (про виконавців), який надається замовнику;
план-графік, який може змінюватися, за необхідності.
Проєктно-кошторисна документація: як розробити документ
Чи обов’язковий авторський нагляд
Постанова № 903 передбачає, що цей порядок визначає механізм здійснення авторського нагляду під час, у т.ч. капремонту будівель і споруд.
Отже, можна стверджувати, що авторський нагляд є обов’язковим під час капремонту.
Технічний нагляд при капітальному ремонті
В абзаці 14 частини 1 статті 1 Закону № 687 наведене визначення технічного нагляду (далі – технагляд), з якого вбачаємо, що він полягає у здійсненні замовником контролю за дотриманням проєктних рішень та будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт, у т. ч. щодо капремонту.
Водночас згідно з приписами статті 11 Закону № 687 технагляд організовує замовник, а виконують його особи, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Для здійснення технагляду замовник може залучити як юридичну особу, так і окрему фізичну особу, що відповідає кваліфікаційним вимогам.
Основними завданнями технагляду є перевірка:
наявності документів, що підтверджують належну якість товарно-матеріальних цінностей, що використовуються у будівництві (конструкції, матеріали, обладнання), а також, чи відповідають використані товарно-матеріальні цінності проєктній документації;
на відповідність якості виконаних робіт (а також їх обсягу) проєктній документації та будівельним нормативам;
дотримання підрядником вимог, що сформовані під час технагляду та перевірок державних органів із будівництва.
Також технагляд охоплює такі організаційні дії:
ведення обліку будівельно-монтажних робіт;
оцінка результатів робіт;
інформування підрядника про певні порушення;
оформлення актів робіт, що виконані з недоліками;
участь у перевірках.
Тобто технагляд має контролювати виконання робіт підрядником у межах правових та будівельних норм.
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Документи, що регламентують технагляд
Як і авторський, технагляд здійснюється на підставі Закону № 687, Постанови № 903.
Примірну форму договору про здійснення технагляду затверджує наказ Мінрегіону від 13.04.2020 № 89, який також затверджує додатки до договору.
Обов’язковість технагляду
Технагляд за капітальним ремонтом є обов’язковим, оскільки недотримання вимог проєктної документації та вимог будівельних норм і правил може спричинити руйнацію будівлі або її частини.
Отже, під час капремонту потрібно здійснювати авторський та технічний нагляди. Водночас їх можуть здійснювати лише особи, що відповідають кваліфікаційним вимогам.
А для цілей закупівель, в силу дії поняття «предмет закупівлі», яке визначає пункт 27 частини 1 статті 1 Закону № 922, такі нагляди є роботами, якщо вони включені до кошторисної вартості робіт, а вартість таких наглядів не перевищує вартості самих робіт. Інакше — це будуть послуги.
У період воєнного стану постанова КМУ від 19.04.2022 № 470 передбачає, що під час дії воєнного стану розроблення проєктів будівництва з капітального ремонту об’єктів (незалежно від класу наслідків (відповідальності), пошкоджених у результаті воєнних дій, допускається здійснювати у складі дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації на підставі звіту за результатами обстеження, розробленого відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 257.
Втім вимоги до технічного нагляду при цьому не змінюються.
