експерт, консультант з питань публічних закупівель, керівник проекту ProTenders.World, Київ
Попри санкції до України продовжують завозити чимало товарів, вироблених у РФ. Так, замовники знають про торговельні обмеженні, встановлені Урядом та КМУ. та як перевірити, чи можна проводити закупівлі того чи того товару і чи не підпадає він під заборону?
Чимало відомих світових брендів нині змінили економічні процеси. Аби відреагувати на виклики глобалізації, вони перенесли виробничі потужності до країн з меншими податковими та операційними навантаженнями. Однією з таких країн є наш східний сусід. Досить велику номенклатуру товарів виробляють також і безпосередньо юридичні особи — резиденти РФ.
Утім, після агресії з боку РФ в Україні діють санкції і торговельні обмеження на закупівлю окремих товарів і послуг із РФ. Розповімо, як не порушити санкційного законодавства під час закупівлі.
Санкції в дії
Першим законодавчим актом, що визначив форми захисту України від прямого або опосередкованого втручання у внутрішні і зовнішні справи держави, є Закон України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII (далі — Закон № 1644).
Санкціями вважають спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, вжиті для захисту національних інтересів та національної безпеки.
Санкції бувають секторальними — щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності. Або ж персональними — щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які перебувають під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи — нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
В обох з цих випадків рішення про те, застосовувати санкції чи скасувати їх, а також про зміни до них приймає РНБО. А в дію таке рішення вводить своїм указом Президент України. Якщо ж йдеться про секторальні санкції, то таке рішення додатково затверджують протягом 48 год з дня видання указу Президента України постановою ВРУ (ст. 5 Закону № 1644).
Закон № 1644 детермінує юридичних осіб, на яких можна накладати санкції. Тобто він не поширюється на всіх таких суб’єктів одразу.
РНБО, відколи набрав чинності Закон № 1644, шість разів затверджувала списки юридичних та фізичних осіб, на яких поширюються санкції. Останній, чинний, перелік таких суб’єктів містить рішення РНБО від 28.04.2017, введене в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15.05.2017 № 133/2017 (далі — Указ № 133). У його додатку 1 — перелік фізичних осіб, а в додатку 2 — юридичних осіб, що потрапили під персональні санкції. І як наслідок — заборона проводити державні закупівлі товарів, робіт і послуг у таких юридичних осіб — резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державні закупівлі у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції.
Однак цей санкційний механізм — не єдиний, що діє на території України до суб’єктів країни-агресора. Адже санкції не забороняють застосувати інші заходи захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави (ч. 3 с. 1 Закону № 1644).
Дія Постанови № 1035 не поширюється на випадок, коли з тимчасово окупованої території на іншу територію України постачають товари, що мають стратегічне значення для галузей економіки та безпеки держави, за підтвердженням Мінекономрозвитку.
Про цей виняток мають пам’ятати замовники, які проводять закупівлі таких товарів. Відстежуйте наявність у постачальника відповідного підтвердження від Мінекономрозвитку.
А також — слід враховувати інші обмежувальні вимоги нормативно-правових актів.
Як це зробити? Радимо у тендерній документації вимагати від учасників процедури закупівлі лист-гарантію про те, що вони дотримують у своїй діяльності норм санкційного законодавства. А саме:
рішення РНБО від 28.04.2017, введеного в дію Указом № 133, згідно з додатками;
постанов № 1035 і № 1147.
У такому разі під час розгляду тендерної пропозиції переможця замовник зможе перевірити виробника запропонованого таким переможцем товару, а також те, чи дотримується він вимог санкційного законодавства.
Якщо ж замовник підтвердить, що переможець процедури закупівлі порушує санкційні вимоги, він зможе на підставі пункту 4 частини 1 статті 30 Закону № 922 відхилити його тендерну пропозицію — як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.
