Закупівлі товарів з РФ: як не порушити законодавство
Чимало відомих світових брендів нині змінили економічні процеси. Аби відреагувати на виклики глобалізації, вони перенесли виробничі потужності до країн з меншими податковими та операційними навантаженнями. Однією з таких країн є наш східний сусід. Досить велику номенклатуру товарів виробляють також і безпосередньо юридичні особи — резиденти РФ.
Утім, після агресії з боку РФ в Україні діють санкції і торговельні обмеження на закупівлю окремих товарів і послуг із РФ. Розповімо, як не порушити санкційного законодавства під час закупівлі.
Санкції в дії
Першим законодавчим актом, що визначив форми захисту України від прямого або опосередкованого втручання у внутрішні і зовнішні справи держави, є Закон України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII (далі — Закон № 1644).
Санкціями вважають спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, вжиті для захисту національних інтересів та національної безпеки.
Санкції бувають секторальними — щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності. Або ж персональними — щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які перебувають під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи — нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
В обох з цих випадків рішення про те, застосовувати санкції чи скасувати їх, а також про зміни до них приймає РНБО. А в дію таке рішення вводить своїм указом Президент України. Якщо ж йдеться про секторальні санкції, то таке рішення додатково затверджують протягом 48 год з дня видання указу Президента України постановою ВРУ (ст. 5 Закону № 1644).
Дія Закону № 1644 поширюється
не на всі товари походженням із РФ
РНБО, відколи набрав чинності Закон № 1644, шість разів затверджувала списки юридичних та фізичних осіб, на яких поширюються санкції. Останній, чинний, перелік таких суб’єктів містить рішення РНБО від 28.04.2017, введене в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15.05.2017 № 133/2017 (далі — Указ № 133). У його додатку 1 — перелік фізичних осіб, а в додатку 2 — юридичних осіб, що потрапили під персональні санкції. І як наслідок — заборона проводити державні закупівлі товарів, робіт і послуг у таких юридичних осіб — резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державні закупівлі у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції.
Інші заборони
Однак цей санкційний механізм — не єдиний, що діє на території України до суб’єктів країни-агресора. Адже санкції не забороняють застосувати інші заходи захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави (ч. 3 с. 1 Закону № 1644).
Так, КМУ своєю постановою «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» від 30.12.2015 № 1147 (далі — Постанова № 1147) заборонив до 31.12.2018 (включно) ввозити на митну територію України товари, що походять з РФ, за встановленим переліком. Підставою для такої заборони стала частина 11 статті 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII, що передбачає заходи України у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань.
Крім того, КМУ заборонив ввозити будь-які товари, роботи чи послуги під всіма митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію. Таку заборону містить постанова КМУ «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію» від 16.12.2015 № 1035 (далі — Постанова № 1035), видана відповідно до підпункту 4 пункту 12.4 статті 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 № 1636-VII.
Про цей виняток мають пам’ятати замовники, які проводять закупівлі таких товарів. Відстежуйте наявність у постачальника відповідного підтвердження від Мінекономрозвитку.
Закупівлі — з урахуванням обмежень
Замовники під час закупівель керуються як Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, так і вимогою частини 2 статті 6 Закону № 1644. А саме:
Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечать цьому Закону«.
Отже, замовники під час закупівель мусять обов’язково виконувати Закон № 1644 і санкційне рішення РНБО, введене в дію Указом № 133. На цьому акцентувало увагу й Мінекономрозвитку у листі від 07.06.2017 № 3304-06/18970-06.
Замовник відхиляє тендерну пропозицію
переможця, якщо вона не відповідає умовам тендерної документації
А також — слід враховувати інші обмежувальні вимоги нормативно-правових актів.
Як це зробити? Радимо у тендерній документації вимагати від учасників процедури закупівлі лист-гарантію про те, що вони дотримують у своїй діяльності норм санкційного законодавства. А саме:
- Закону № 1644;
- Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 № 1702-VII;
- рішення РНБО від 28.04.2017, введеного в дію Указом № 133, згідно з додатками;
- постанов № 1035 і № 1147.
У такому разі під час розгляду тендерної пропозиції переможця замовник зможе перевірити виробника запропонованого таким переможцем товару, а також те, чи дотримується він вимог санкційного законодавства.
Якщо ж замовник підтвердить, що переможець процедури закупівлі порушує санкційні вимоги, він зможе на підставі пункту 4 частини 1 статті 30 Закону № 922 відхилити його тендерну пропозицію — як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.