За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яку споживають у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Натомість замовник зобов’язується оплатити виконавцеві надану послугу, якщо іншого не встановили у договорі (ст. 901 ЦК).
Ми визначили чотири юридичні тези, на які передусім варто звернути увагу сторонам договору.
Договір про надання послуг:
- обов’язково має містити істотні умови щодо предмета, ціни та строку дії;
- може бути як оплатним, так і безоплатним;
- встановлює обов’язок виконавця особисто надати послуги або право передати цей обов’язок третій особі;
- потребує первинних документів, що мають оформити сторони договору, — специфікації, акта надання послуг, рахунка-фактури тощо.
Проаналізуймо їх докладно.
Предмет договору про надання послуг
Предметом договору є нематеріальна послуга, тобто нематеріальне благо, що його отримує замовник у процесі вчинення певних дій.
Особливості послуги:
- споживається у процесі вчинення певної дії чи провадження діяльності;
- характеризується одночасним наданням та одержанням.
Предметом договору про надання послуг є не результат діяльності, а саме дія (діяльність), що має, як правило, нематеріальний характер і невіддільна від джерела/одержувача.
Предмет договору та кількість послуг зазначте в його тексті та/або деталізуйте у додатках (специфікаціях).
Коли укладаєте договір для однотипної послуги — зазначте предмет власне у договорі.
Замовляєте декілька послуг з різною вартістю — зафіксуйте номенклатуру в додаткових угодах, специфікаціях або рахунках-фактурах. У предметі договору запишіть лише узагальнену назву послуг.
Умови про ціну та порядок розрахунків
В оплатному договорі про надання послуг погодьте порядок розрахунків: розмір, строк і порядок внесення плати. Плата може бути фіксованою, або сторони визначають її у процесі виконання договору в додатках до нього, специфікаціях чи рахунках-фактурах.
Якщо виконавець не надав послуги через обставини, що від нього не залежать, замовник зобов’язаний відшкодувати йому розумну плату. Законодавство не визначає поняття «розумна плата». Тож її беруть на рівні фактичних витрат виконавця до моменту настання обставин, що зупинили постачання послуг. Якщо ж виконати договір неможливо з вини замовника, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо іншого не передбачає договір або закон.
Порядок, причини і наслідки розірвання договору про надання послуг визначайте за домовленістю сторін або за законом. Збитки, що їх заподіяв замовникові виконавець невиконанням чи неналежним виконанням договору, він відшкодовує у повному обсязі, якщо сторони не домовилися про інше. Тож виконавець відповідає за порушення, допоки не доведе, що виконати умови договору йому завадили обставини непереборної сили.
Акт наданих послуг - зразок
Надання-приймання послуг посвідчують актом наданих послуг (далі — Акт). Затвердженої форми Акта немає, як і порядку його складання. Однак:
- передбачте у формі Акта обов’язкові реквізити первинних документів (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік);
- складіть Акт у двох примірниках;
- підпишіть у двосторонньому порядку.
Якщо замовник не підписує Акт наданих послуг, надавач послуг може підписати його в односторонньому порядку, якщо договір безпосередньо цього вимагає. У цьому разі варто зафіксувати в Акті відмову замовника його підписати.
Також надавач послуг має подбати про те, щоб:
- підтвердити факт надіслання замовникові Акта листом з повідомленням про вручення;
- якомога детальніше зазначити у Акті, коли і які послуги надали.
Замовнику ж варто вимагати від надавача послуг надати додаткові документи, що підтверджують госпоперацію: висновки, результати досліджень, інформаційні матеріали тощо. Так під час перевірки зможете доведете «товарність» операції.