Законодавець дозволяє замовнику у технічних вимогах тендерної документації (ТД) додавати вираз «або еквівалент». Коли саме?
По-перше, коли замовник не може скласти вичерпний опис характеристик предмета закупівлі. У такому разі технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, передбачені міжнародними, європейсьими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. Біля кожного такого посилання має стояти вираз «або еквівалент».
По-друге, коли у технічних специфікаціях конче потрібно дати посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. Такі конкретні посилання можливі тільки разом з виразом «або еквівалент».
Вираз «еквівалент» у технічних вимогах з’являється і тоді, коли замовник не може визначити конкретно, що хоче. А деякі замовники просто не хочуть цього визначати. Це трапляється, приміром, у закупівлі легкових автомобілів.
Проаналізуємо, як передусім діяти учаснику, який натрапив у технічних вимогах тендерної документації на вираз «або еквівалент».
Чому потрібні вимоги й до еквівалента
Замовник може прописати вираз «або еквівалент» у вимогах із конкретною маркою, виробником чи конкретним процесом. Проте такий вираз має бути відповідним чином встановлений. Тобто в еквіваленті замовник має також відобразити характеристики. До чого може призвести, якщо їх замовник не прописує, покажемо на прикладі.
Чому вираз «еквівалент» потрібен до різних предметів
Зрозуміти, коли технічні вимоги мають містити вираз «або еквівалент», допомагають рішення Колегії АМКУ.
Як бачимо, учасник оскаржував посилання на набір програмного забезпечення з відсутністю виразу «або еквівалент». Колегія АМКУ задовольнила скаргу, адже поняття еквівалент можна застосувати до різних предметів закупівлі — не тільки до виробників легкових авто, а й до розробників програмного забезпечення, виробника цементу тощо.
Чому потрібно зважати учаснику на «не гірше ніж» до еквіваленту
Учаснику потрібно зважати на таку ознаку еквіваленту у вимогах тендерної документації, як «не гірше ніж». Коли замовник посилається на якийсь предмет чи на виробника і пише, що характеристики мають бути не гірше, ніж у нього, то в учасника немає орієнтиру на конкретні характеристики і що саме має бути не гірше.
Цієї позиції дотримується й Колегія АМКУ.
Як бачимо, учасник може оскаржити не уточнене формулювання «не гірше». Адже таке формулювання не дає йому можливості надати такий еквівалент — незрозуміло, що саме надавати.
З огляду на це, Колегія АМКУ й стає на бік учасників.
Зважте також: що коли у цій ситуації учасник подає еквівалент і є характеристики, які відрізняються, то, на жаль, тендерна пропозиція учасника, його предмет закупівлі не відповідає вимогам ТД.
Коли суд може встановити відмінність еквіваленту
Якщо учасник пропонує еквівалент, він має зважати, що технічні характеристики за профілем пропонованого еквівалента не повинні відрізнятися від технічних характеристик предмета закупівлі, визначених у тендерній документації. Підтверджує це висновок суду.
Чому не рятує покращений еквівалент
Ураховуйте, що навіть покращення технічних характеристик предмета закупівлі, якщо вони відрізняються від тих, що встановлює замовник, і якщо ТД не містила умови, що вони мають бути такими або кращими, не задовольняють вимоги ТД.
І в цьому випадку суд також не підтримає учасника. Як ось у рішенні, коли суд позов не задовольнив.
