Нині замовники часто працюють в умовах, коли товари, роботи, послуги потрібно закупити терміново, щоб ліквідувати наслідки надзвичайних ситуацій. Експерт провів достідження, як застосувати у таких ситуаціях переговорну процедуру.
Законодавець дозволяє застосувати переговорну процедуру закупівлі у виняткових випадках. Одним із таких випадків є нагальна потреба у замовника провести закупівлю, коли виникли особливі економічні чи соціальні обставини, пов’язані з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендеру. Саме таку підставу для переговорної закупівлі містить абзац 2 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону № 922.
Обставини, які в Законі № 922 зазначені як особливі економічні чи соціальні, є наразі в кожному регіоні України. Чи не щодня потрібно ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій, і в замовників немає часу дотримувати строків, які передбачені для відкритих торгів.
На перший погляд, немає сумнівів у можливості застосувати переговорну процедуру закупівлі. Проте з переговорною процедурою з підстав, що визначає абзац 2 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону № 922, завжди було непросто.
Колегія АМКУ за скаргами, що розглядала, часто зобов’язувала відмінити процедуру закупівлі, а Держаудитслужба встановлювала порушення вимог Закону № 922 під час обґрунтування процедури закупівлі.
Свого часу уповноважений орган пояснив, чим керуватися у цій ситуації.
Та відколи Мінекономіки надало це роз’яснення, правові норми зазнали змін. Їх розуміння допоможе замовникам зібрати потрібні документи, щоб нині за надзвичайних ситуацій обґрунтувати застосування переговорної процедури закупівлі на підставі абзацу 2 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону № 922.
Коли ситуацію вважають надзвичайною
Надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яку характеризують порушення нормальних умов життєдіяльності населення, що призвела або може призвести до:
- виникнення загрози життю або здоров’ю населення;
- великої кількості загиблих і постраждалих;
- завдання значних матеріальних збитків;
- неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Таку ситуацію можуть спричиняти катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, застосування засобів ураження або інша небезпечна подія (п. 24 ч. 1 ст. 2 КЦЗ).
Надзвичайні ситуації класифікують за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.
Проілюструємо, які є види надзвичайних ситуацій (табл.).
Від чого залежить поділ | Як поділяють |
Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України | Надзвичайні ситуації поділяють за видами: |
техногенного характеру |
природного характеру |
соціальні |
воєнні |
Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації | Надзвичайні ситуації поділяють за рівнями: |
державний |
регіональний |
місцевий |
об’єктовий |
Щоб визначити рівень надзвичайної ситуації, встановлюють такі критерії (п. 3 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою КМУ від 24.03.2004 № 368; далі — Порядок):
- територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
- кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушені;
- розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерел надзвичайної ситуації. Його розраховують відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою КМУ від 15.02.2002 № 175.
Надзвичайну ситуацію відносять до певного рівня, якщо вона відповідає хоча б одному із значень критеріїв, наведеному у пунктах 4—7 Порядку (п. 8 Порядку).
Рішення про визначення рівня надзвичайної ситуації ухвалюють (п. 11 Порядку):
- місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (далі — комісія);
- регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій — якщо немає рішення місцевої комісії або необхідно його переглянути;
- ДСНС — якщо немає рішення таких комісій.
За дорученням КМУ ДСНС готує експертний висновок про рівень надзвичайної ситуації, що враховує рішення (за наявності) регіональної комісії.
Підставою проводити інші заходи з реагування на надзвичайну ситуацію є:
- рішення комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій щодо класифікації надзвичайної ситуації за рівнем (визначення рівня надзвичайної ситуації); або
- рішення (експертний висновок) ДСНС.
Зважте, наприкінці 2021 року до пункту 11 Порядку були внесені зміни. Тож наразі рішення місцевих та регіональних комісій щодо визначення рівня надзвичайної ситуації також є підставою, щоб проводити інші заходи щодо реагування на надзвичайну ситуацію. Тобто рішення ДСНС (експертний висновок) — не єдина підстава для реагування на надзвичайну ситуацію, як це було раніше.
ПОРАДА Документи щодо ухвалення рішення про ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій обов’язково на вимогу пункту 8 частини 6 статті 40 Закону № 922
ПОРАДА Рішення про ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації має ухвалити уповноважений на те орган
Тільки після того, як отримали рішення від координаційних органів та уповноваженого органу щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, вживайте подальші заходи щодо реагування на надзвичайну ситуацію. Зокрема — проводьте переговорну процедуру закупівлі
ПОРАДА Перевірте самостійно, чи підпадає ситуація, що склалася, під класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій
Якщо так, це означатиме, що ви правильно обираєте підставу, щоб застосувати переговорну процедуру закупівлі для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
Яка позиція Колегії АМКУ, якщо проводити переговорну процедуру на цій підставі
Аналіз скарг, які учасники подали до Колегії АМКУ щодо проведення переговорної процедури закупівлі після 24.02.2022 через особливі економічні чи соціальні обставини, пов’язані з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, доводить, що орган оскарження не змінив своєї позиції щодо підтвердних документів.
Проаналізуймо позицію Колегії АМКУ на прикладі одного з рішень.
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
ПОРАДА Ураховуйте нормативні акти, що діють в умовах особливого періоду, коли обґрунтовуєте обрання підстави застосувати переговорну процедуру закупівлі
Яка позиція Верховного Суду, якщо проводити переговорну процедуру на цій підставі
З огляду на те, що зміни до Порядку введені наприкінці 2021 р., а також те, що ми лише кілька місяців живемо в умовах воєнного стану, тобто особливого періоду, актуальної судової практики з цієї підстави ще немає.
Наведемо рішення Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №826/7367/18 щодо закупівлі кейтерингових послуг. Це рішення дає зрозуміти, які саме підтвердні документи повинен мати замовник, щоб він міг застосувати переговорну процедуру з підстав, визначених абзацом 2 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону № 922.
Як в інший спосіб провести закупівлю за нагальною потребою
Залежно від вартості закупівлі, щоб закупити за нагальною потребою, що пов’язана з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, можете застосувати абзац 2 пункту 3 частини 7 статті 3 Закону № 922.
Можливість проводити в умовах воєнного стану публічні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель передбачає також постанова КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169. У цьому випадку зважайте на строки постачання товарів/виконання робіт/надання послуг, наявність затвердженого переліку та обсягу закупівлі, її наявну потребу.
Утім найголовніше — наявність підтвердних документів, що обгрунтовують проведення певної закупівлі за тим чи тим способом, а також нагальну потребу в закупівлі в особливий період — в умовах воєнного стану в країні.
