Які державні замовники у сфері оборони закуповують за Постановою № 169
В умовах воєнного стану Постанова № 169 дозволяє проводити оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування видів закупівель, які визначає Закон України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-IX.
Переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначають своїм рішенням державні замовники у сфері оборони.
Перелік державних замовників у сфері оборони КМУ окреслив у постанові «Питання оборонних закупівель» від 03.03.2021 № 363.
До них належать МВС, Мінекономіки, Міноборони, Мін’юст, ДСНС, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецзв’язку, ГУР Міноборони, УДО, НАБУ, Нацгвардія, Нацполіція, Державна спеціальна служба транспорту, ДБР, ДСА, Мінстратегпром.
Державні замовники для оборонних закупівель товарів, робіт і послуг укладають прямі договори.
За результатами закупівель в ЕСЗ державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Ця вимога не поширюється на договори, які містять інформацію з обмеженим доступом.
Як бути із закупівлями, розпочатими до введення воєнного стану
Мінекономіки пояснює, що процедури закупівель та спрощені закупівлі, які замовники розпочали до введення правового режиму воєнного стану в Україні, слід завершувати у порядку, визначеному у Законі № 922 (лист від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06).
Якщо замовники, які розпочали процедури закупівлі до того, як в Україні ввели правовий режим воєнного стану, не мають можливості завершити такі процедури закупівлі через обставини, що від них не залежать, вони можуть визнати тендер таким, що не відбувся. Як підставу для цього, слід зазначити частину 5 статті 32 Закону № 922 — коли проведення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили.
Чи розглядатиме орган оскарження скарги в умовах воєнного стану
Для захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, законодавець поклав на АМКУ функцію органу оскарження.
АМКУ відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» 12.05.2015 № 389-VIII ухвалив рішення до припинення воєнного стану зупинити:
- розгляд скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які подані до АМКУ як органу оскарження та рішення за якими не прийняті станом на 25.02.2022;
- розміщення в ЕСЗ рішень щодо скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які подані до АМКУ як органу оскарження та інформація щодо яких не розміщена в ЕСЗ станом на 25.02.2022.
Це стосується:
- рішень про прийняття скарги до розгляду;
- рішень про залишення скарги без розгляду;
- рішень за результатами розгляду скарги;
- інформації про резолютивну частину рішення за результатами розгляду скарги.
Також до припинення чи скасування воєнного стану АМКУ постановив:
- зупинити розгляд заяв про надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації суб’єктів господарювання, які подані до АМКУ та рішення за якими не прийняті на 25.02.2022;
- зупинити перебіг строків надання інформації на вимоги та інші запити державних уповноважених АМКУ, строки надання відповідей за якими перепадали на 25.02.2022 та пізніше.
АМКУ повідомляє, що не зупиняє роботи в умовах воєнного стану та агресії. Наразі комітет розробляє нові шляхи організації роботи. Для комунікації АМКУ пропонує використовувати такі реквізити: адреса для листування: м. Львів, вул. Коперника, буд. 4, 79005; е-пошта: [email protected]; тел.: +38 032 276 68 30; +38 093 607 88 41.
Як радить проводити закупівлі до 50 тисяч Мінекономіки
Постанова № 169 встановлює нове правило: не застосовувати процедури закупівель та спрощених закупівель для закупівель, коли за Законом № 922 слід проводити процедуру закупівлі/спрощену закупівлю. Тобто Постанова № 169 стосується тих закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн.
Отже, якщо замовник проводить закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тис. грн, він:
- повинен дотримувати принципів публічних закупівель;
- може використовувати ЕСЗ, зокрема е-каталоги для закупівлі товарів.
Якщо замовник проводить закупівлю поза ЕСЗ, він обов’язково оприлюднює в системі звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ:
- протягом 3 р. дн. з дня, коли сторони уклали договір, — як це вимагає пункт 13 частини 1 статті 10 Закону № 922;
- з усією інформацією, що передбачає частина 3 статті 3 Закону № 922.
Такої позиції радить дотримувати Мінекономіки в листі від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06.
Як казначеї мають реєструвати зобов’язання у разі закупівель за Постановою № 169
Казначейство розіслало до своїх управлінь в регіонах рекомендації, як застосовувати у роботі положення постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 (лист від 07.03.2022 № 18-07-08/4497). Воно наголошує, що в умовах воєнного стану відповідно до Постанови № 169:
- публічні закупівлі товарів, робіт і послуг слід проводити без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, які визначає Закон № 922;
- переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначають своїми рішеннями замовники, які проводять такі закупівлі;
- такі закупівлі не включають до річного плану закупівель;
- за результатом закупівлі замовник в ЕСЗ оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня, коли воєнний стан в Україні або в окремих її місцевостях припинили чи скасували. Цю вимогу замовник не застосовує, якщо договір містить інформацію з обмеженим доступом.
З огляду на те, що замовники такі закупівлі не включають до річного плану закупівель та не проводять за ними процедур закупівель/спрощених закупівель, такі переліки та обсяги не передають до органів Казначейства під час реєстрації бюджетних зобов’язань.
Органи Казначейства, коли реєструють бюджетні зобов’язання щодо таких закупівель, не переглядають документи, розміщені в ЕСЗ, як це визначає стаття 7 Закону № 922.
Замовники завершують процедури закупівель/спрощені закупівлі, які розпочали до введення правового режиму воєнного стану в Україні, за рішенням керівника та за наявної потреби у певних товарах, роботах і послугах, у порядку, визначеному Законом № 922. Якщо ж такої потреби немає — замовники такі закупівлі визнають такими, що не відбулися, або відміняють.
