Колишньому головному інженеру кіностудії імені Олександра Довженка та ексгенеральному директору приватної компанії повідомлено про підозру у розкраданні понад 4,4 мільйона гривень під час закупівлі телевізійного обладнання.
30 вересня 2022 року НАБУ і САП повідомили колишньому головному інженеру ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» та ексгенеральному директору приватної компанії про підозру у розкраданні понад 4,4 млн грн. Дії обох осіб кваліфіковані за ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Слідство встановило, що у листопаді 2018 року ДП «Кіностудія ім. О. Довженка» оголосило відкриті торги з закупівлі телевізійного та аудіо-візуального обладнання. Однак, до того гендиректор компанії домовився з головним інженером держпідприємства про «співпрацю». Її результатом стала перемога компанії у торгах та укладення з нею договору, що не передбачали санкцій за порушення термінів постачання обладнання.
За умовами торгів обладнання кіностудії мали поставити до кінця 2018 року. Цього не сталося, але головний інженер доповів керівництву про інше, після чого держпідприємство сплатило приватній компанії за обладнання, яке не одержало. Фактичне постачання відбулося лише у квітні 2019 року та не в повному обсязі. Вартість непоставленого та сплаченого обладнання становить понад 4,4 млн грн. Заволодіння цими коштами й інкримінують підозрюваним.
Застереження
Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Джерело: офіційний сайт НАБУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
