Антимонопольний комітет України 22.09.2022 року схвалив проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на послуги зі створення та розповсюдження програм і передач, аудіовізуальної інформації, які є послугами, що становлять загальний економічний інтерес».
Актуальні новини з перших вуст ►►►
Відповідно до тексту проєкту постанови, державна допомога на відповідні послуги є допустимою, якщо:
- ці послуги надаються для забезпечення демократичних, соціальних та культурних потреб суспільства, плюралізму думок і вільного поширення інформації, реалізації прав на свободу вираження поглядів та спрямовані на всебічне, об’єктивне і збалансоване інформування про суспільно значущі політичні, соціальні та культурні події в Україні та за кордоном широкого кола осіб;
- якщо ці послуги визначені договором, регуляторним чи іншим актом надавача державної допомоги, у якому зазначено зобов’язання щодо їх надання;
- якщо забезпечено нагляд за дотриманням цих зобов’язань;
- якщо фінансування не перевищує витрати, необхідні для надання послуг;
- якщо існує окремий бухгалтерський облік доходів і витрат на послуги, що фінансують коштом держави чи місцевих ресурсів, та інших послуг.
Також у документі визначають мету, категорії отримувачів, максимальний розмір, спосіб розрахунку сукупного розміру державної допомоги та витрати, що можуть бути відшкодовані отримувачам державної допомоги.
Нагадаємо, розробка низки критеріїв здійснюється Комітетом в рамках гармонізації українського правового поля з законодавством Європейського союзу.
Джерело: офіційний сайт АМКУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
