Міністр юстиції України Денис Малюська пояснив, як саме Мін’юст перевірятиме ділову репутацію набувачів ЗМІ.
Під час засідання Уряду Кабмін вніс зміни до Положення про Міністерство юстиції України, відповідно до яких Мін’юст отримав повноваження проводити перевірку ділової репутації покупця (потенційного покупця) засобу масової інформації. Це дозволить забезпечити реалізацію Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)».
«На підставі звернення покупця (потенційного покупця) ЗМІ наше профільне відомство проводитиме перевірку ділової репутації такого набувача. Тобто, буде надаватися оцінка інформації про виявлення відповідності або невідповідності зазначеної особи вимогам Закону про деолігархізацію. Надалі результати такої перевірки надсилатимуться Раді національної безпеки і оборони України та повідомлятимуться відповідному покупцю ЗМІ», – пояснив Міністр юстиції України Денис Малюська.
Джерело: офіційний сайт Мін'юсту
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
