У березні в Україні запрацював ключовий цифровий інструмент для впровадження системної термомодернізації — Національна база даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель. Вона вже об’єднала понад тисячу користувачів і тисячі документів. Читайте, як саме працює база, хто має її наповнювати, які дані збирають, та як це допоможе державі ефективно управляти енергоресурсами
Чи сумувати вартість авторського та технічного нагляду
Національна база даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель (далі — База даних будівель) створена для системного збору та аналізу даних про споживання енергії й стан будівель.
Це перший цифровий інструмент, який забезпечить державі доступ до:
- актуальних даних для планування масштабної термомодернізації, впровадження енергетичного менеджменту; та
- раціонального використання ресурсів у містобудуванні.
База також відіграє важливу роль у моніторингу досягнення національних цілей з енергоефективності в секторі будівель.
Користувачами Бази даних будівель є:
- органи державної влади;
- підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління органів державної влади;
- виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;
- місцеві державні адміністрації.
Саме їх системна робота в базі допоможе державі:
- моніторити рівень енергоефективності будівель та їх відповідність встановленим вимогам;
- формувати рекомендації щодо підвищення енергоефективності;
- забезпечувати прозорість та доступність інформації про енергетичні та експлуатаційні характеристики будівель;
- планувати енергоспоживання будівель та управляти ним ефективніше;
- якісно реалізовувати державну політику у сфері енергоефективності та сталого розвитку.
Довідково
Наразі більше однієї тисячі користувачів Бази даних будівель вже завантажили понад 2100 документів про технічні та енергетичні характеристики будівель. З них:
- 1 617 — статичні дані, такі як: експлуатаційні характеристики будівлі, площа, поверховість, матеріал стін тощо;
- 486 — динамічні дані про обсяги споживання будівлями енергетичних ресурсів.
Запровадження Бази даних будівель передбачене виконанням Директив ЄС про енергетичну ефективність та енергетичну ефективність будівель. Її створення є частиною зобовʼязань України для вступу до Європейського Союзу.
Джерело: офіційний сайт Мінрозвитку
Питання про те, відносити розроблення проектної документації до робіт чи до послуги, не рідкість. Розбираємося — у статті
Відкладальна обставина рятує замовника, коли ще невідоме джерело фінансування або коли виконання договору залежить від бюджету. У статті пояснимо – як застосувати відкладальну обставину у публічних закупівлях.
КпАП встановлює чіткі строки, протягом яких уповноважена особа може бути притягнута до відповідальності. Зорієнтуємо, в який найкоротший строк можуть притягнути до адмінвідповідальності та як розраховувати строки
Внесення змін до проєкту договору про закупівлю: які зміни допустимі згідно з законом, а які — ні? Порушення може обернутися для замовника штрафом до 51 000 грн або визнанням договору нікчемним
Настанова з визначення вартості будівництва затверджена Наказом Мінінфраструктури 01 листопада 2021 № 281. З того часу Настанова зазнала 4-х змін. Скачайте актуальний текст цього нормативного документа разом із додатками
