Кабмін розглянув щорічний звіт про стан інформатизації та виявив типові порушення у виконанні Національної програми інформатизації. У матеріалі — головні недоліки, які слід врахувати замовникам, щоб уникнути проблем із погодженням та фінансуванням проєктів
📑Наказ для погодження закупівель з Мінцифри
11 червня 2025 року на засіданні КМУ розглянули щорічний Звіт про стан інформатизації та виконання галузевих, регіональних програм, проєктів, робіт з інформатизації, програм, проєктів, робіт з інформатизації органів місцевого самоврядування, завдань, проєктів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації за 2024 рік.
Документ підготовлений відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону «Про Національну програму інформатизації» генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. У звіті проаналізували результати:
- реалізації галузевих, регіональних та місцевих програм інформатизації; а також
- завдань і проєктів Національної програми інформатизації у розрізі держави, регіонів і територіальних громад.
Окрему увагу приділили ключовим викликам і проблемним аспектам, які виникли під час реалізації проєктів цифрової трансформації, а також визначили напрями подальшого розвитку сфери.
Звіт є важливим інструментом для:
- оцінювання ефективності впровадження цифрових рішень;
- формування пріоритетів державної політики в галузі інформатизації.
За результатами розгляду проєктів, робіт з інформатизації під час виконання Національної програми інформатизації виявили такі основні недоліки:
- взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів розпорядниками бюджетних коштів щодо завдань, проєктів, робіт з інформатизації без наявного погодження генерального замовника, не додержуючись ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України;
- для погодження завдань, проєктів, робіт з інформатизації замовники подають неповний пакет документів, який визначений у п. 12 Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та її складових, затвердженого постановою КМУ від 2 лютого 2024 року № 119; подекуди матеріали підготовлені, не дотримуючись запропонованих форм додатків, у проєктах договорів незаповнена інформація про предмет договору, не визначені технічні вимоги до проєктів, формально написане ТЕО тощо;
- замовниками подаються проєкти інформатизації без урахування терміну їх розгляду (непоодинокі випадки надання в складі проєкту вже підписаного договору, термін реєстрації якого в органах державного казначейства є обмеженим);
- замовниками не проводиться належний моніторинг вартості закупівлі проєкту інформатизації, у зв’язку з цим очікувана вартість закупівлі проєкту інформатизації формується на власний розсуд, не застосовуючи Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджену наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275;
- не розробляються технічні завдання, техноробочі проєкти, робочо конструкторська документація, у зв’язку з чим неможливо об’єктивно оцінити потребу в подальшій модернізації, розвитку та обсягах підтримки засобу інформатизації;
- проєкти, пов’язані з наданням послуг із супроводу, адміністрування та забезпечення функціонування засобу інформатизації не містять у складі договору конкретних вимог до таких послуг, регламенту їх надання, ступеня критичності тощо; послуги, передбачені проєктом інформатизації, не розподілені на постійні щомісячні та такі, що надаються за потреби, для більш раціонального формування вартості проєкту;
- завищення вартості проєкту інформатизації від рекомендованих цін виробника обладнання або програмного забезпеченні в середньому на 20 %; ненадання пояснень у випадку перевищення граничних сум витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп'ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, затверджених постановою КМУ від 04.04.2001 № 332;
- використання у межах проєкту програмного забезпечення, яке входить до складу інформаційно-комунікаційних систем, без експертного висновку Адміністрації Держспецзв’язку на відсутність в ньому недокументованих функцій;
- засоби інформатизації не введені в експлуатацію, натомість проєкти інформатизації містять заходи, спрямовані на їх обслуговування та технічне супроводження; використання у складі проєкту інформатизації обладнання щодо якого є застереження (стосується систем відеоспостереження за програмою «Безпечне місто»);
- замовниками не здійснюється моніторинг та не проводиться оцінювання результатів виконання програм інформатизації; несвоєчасно подаються звіти генеральному замовнику про хід їх виконання. Більшість з цих недоліків були опрацьовані та усунені замовниками у робочому порядку в співпраці з генеральним замовником.
Джерело: офіційний сайт ЄІСОНПІ
Проєктно-кошторисна документація — це основний документ в будівництві, що закладає вимоги до об’єкта. Будь-яке будівництво починається з проектування та складання кошторису витрат. Але чи є розробка ПКД окремим предметом закупівлі, чи це частина робіт з будівництва, хто її має замовляти та на підставі якого документа розробляти? Експерт роз’яснює все детально
Замовник закуповує товари за переліком визначеним Законом № 922 та додатковим переліком визначеним постановою КМУ №782 , виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва у 2025 році дорівнює чи перевищує 25%. Дізнайтеся, які товари належать до цих переліків
Підсумовуємо законодавчі нововведення липня. Переконайтеся, що нічого не пропустили!
Настанова з визначення вартості будівництва затверджена Наказом Мінінфраструктури 01 листопада 2021 № 281. З того часу Настанова зазнала 4-х змін. Скачайте актуальний текст цього нормативного документа разом із додатками
Замовник отримав розроблену проектну документацію, але кошти на її реалізацію було виділено невчасно. Коли можна було почати будівництво виникла необхідність внести зміни до проекту. Втім, договір на розробку проектної документації було укладено за результатами тендеру. Як діяти?
