Міноборони запроваджує нову систему контролю за постачанням консервованої продукції для ЗСУ
Оприлюднення інформації про оборонні закупівлі: шпаргалка
Тепер перед тим, як відвантажити продукцію, постачальник формує видаткову накладну у системі, де має зазначити відповідний номер протоколу випробувань. Якщо номер протоколу в систему постачальник не вніс, ІТ-система накладну не сформує. Тож постачальник не зможе поставити продукцію без лабораторного контролю.
Новий механізм контролю запровадили у відповідь на зловживання з боку недобросовісних постачальників. Адже на практиці кількість консервованої продукції, що надходить до ЗСУ, значно перевищує обсяги, які перевіряють ветеринарні лабораторії.
Тепер усі протоколи лабораторних випробувань надсилають до Державного оператора тилу (ДОТ), який вносить їх до DOT-Chain.
ІТ-система міститиме детальну інформацію про продукцію:
- номер протоколу випробувань,
- дату виготовлення,
- виробника,
- обсяг партії тощо.
ІТ-система щоденно аналізуватиме накладні, звіряючи їх з базою протоколів випробувань. Якщо виявить перевищення ліміту поставок, то автоматично фіксуватиме порушення. Постачальник має надати пояснення. Якщо порушення підтвердять, постачальника оштрафують, а надлишкову продукцію не видаватимуть і направлятимуть на лабораторні випробування. Постачальник отримуватиме оплату лише за перевірену продукцію.
Джерело: офіційний сайт МОУ
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
