НАЗК протягом лютого 2024 року розпочало проведення 86 повних перевірок декларацій, які відібрані за новим ризик-орієнтованим підходом.
Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
Відібрані на повну перевірку декларації за 2021 та 2022 звітні періоди пройшли логічний та арифметичний контроль (ЛАК) та отримали найвищий показник рейтингу ризику на дату їх відбору. Крім того, розпочато повні перевірки на підставі повідомлень про можливе недостовірне декларування активів.
Зокрема, у лютому розпочато перевірки декларацій стосовно:
- народних депутатів (дві декларації);
- державних службовців категорій «А» або «Б» (35 декларацій);
- голів обласних рад, районних державних адміністрацій (три декларації);
- суддів (11 декларацій);
- прокурорів (три декларації);
- слідчих, дізнавачів, поліцейських (шість декларацій);
- директорів державних та комунальних підприємств, їхніми заступниками (сім декларацій);
- депутатів місцевих рад - 13 декларацій, з них обласних рад - дві декларації;
- дипломатичних осіб (дві декларації).
Повідомлення про початок перевірки декларанти отримали в особистому кабінеті в Реєстрі декларацій. Станом на кінець лютого в роботі НАЗК 206 повних перевірок декларацій.
НАЗК наголошує, що початок повної перевірки не свідчить про вчинення декларантом корупційного чи пов’язаного з корупцією злочину. Результати перевірки будуть відомі протягом двох-трьох місяців.
У разі виявлення за результатом перевірки порушень НАЗК вживатиме заходів щодо притягнення особи до встановленої законом відповідальності, за наявності підстав скеровуватиме матеріали до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для вирішення питання про конфіскацію необґрунтованих активів.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
