Відповідальність за неналежне зберігання закупівельних документів
Як відомо, цей Перелік визначає строки зберігання відповідних документів.
З урахуванням зазначених змін строки зберігання документів, що зазначаються у цьому Переліку та регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, застосовуються фізичними особами – підприємцями, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (тоді як раніше це було добровільним для ФОП). При цьому строк зберігання для документів та інформації, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, для фізичних осіб – підприємців встановлюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та становить 3 роки (п. 1.4 Переліку).
Також п. 2.10 Переліку визначено, що строки зберігання:
- первинних документів;
- регістрів бухгалтерського обліку;
- фінансової звітності;
- інших документів, інформації,
пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, внесків, інших обов'язкових платежів, розраховуються з дня подання податкової чи іншої звітності, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності.
Крім цього, змінилися і строки зберігання окремих конкретних документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності. Зокрема, такий строк було збільшено з 1 або 3 років до 5. При цьому для таких документів встановили застереження наступного характеру:
- документи, пов'язані з предметом податкової перевірки, інспектування (ревізії) органу державного фінансового контролю та/або адміністративним чи судовим оскарженням прийнятого за її (його) результатами рішення, зберігаються не менше встановленого мінімального строку та протягом одного року після закінчення передбаченого законом строку для судового оскарження такого рішення, а у разі такого оскарження – протягом одного року з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а у разі оскарження такого судового рішення – протягом трьох місяців з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, подальше оскарження якого неможливе;
- документи, щодо яких сплинув мінімальний строк зберігання, що стосуються звітних періодів, за які більше не може проводитись податкова перевірка, інспектування (ревізія), підлягають знищенню (крім тих, що можуть бути використані для документального забезпечення процесу відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації);
- документи та інформація, на які поширюються вимоги статей 39 і 39² ПКУ, зберігаються не менше 7 років.
Джерело: офіційний сайт ДПС
