НАЗК підключило 144 організації до Єдиного порталу повідомлень викривачів (далі – Портал). Зокрема, доступ до цього ресурсу отримали 17 міністерств, 18 обласних державних (військових) адміністрацій, 4 обласних і 7 міських рад.

Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
Крім того, повідомляти про можливі факти корупції на Порталі отримали можливість співробітники:
- Апарату Верховної Ради України;
- Рахункової палати;
- Національного банку;
- Бюро економічної безпеки;
- Фонду державного майна;
- Антимонопольного комітету;
- Пенсійного фонду тощо.
НАЗК нагадує, раніше до Порталу були підключені усі спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції:
- НАЗК;
- Національне антикорупційне бюро;
- Національна поліція України;
- Офіс Генерального прокурора;
- Державне бюро розслідувань.
НАЗК надає консультативну та практичну допомогу, закликає всі органи, інституції та організації, передбачені Законом, з метою забезпечення для викривачів умов для повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, подавати документи для підключення до Порталу.
Додатково
6 вересня 2023 року НАЗК запустило Єдиний портал повідомлень викривачів, на якому громадяни можуть повідомляти про факти корупції. Спеціальний ресурс забезпечує анонімне надсилання повідомлень працівниками організацій про корупцію в їхніх організаціях або структурах – інформація, зазначена у повідомленні, одразу надсилається її керівникам або уповноваженим підрозділам (особам) з питань запобігання та виявлення корупції.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті