БЕБ встановило, що на Київщині діє група осіб, яка незаконно виготовляє пально-мастильні матеріали для подальшого продажу.
Бензин та дизпаливо зберігались у резервуарах однієї з нафтобаз у передмісті столиці. Аби збільшити октанове число та кількість товару на нафтобазі до пального додавали різні хімічні рідини. Фальсифікат продавали через підконтрольні АЗС.
Під час обшуку детективи БЕБ вилучили понад 760 тис. літрів пального без жодних документів, які б підтверджували його походження та якість. Орієнтовна ринкова вартість вилученого становить 38 млн гривень. Наразі на бензин та дизель накладено арешт. Проводяться експертні дослідження. Досудове розслідування триває. Оперативний супровід здійснюють співробітники СБУ, процесуальне керівництво - прокурори Київської обласної прокуратури.
Джерело: офіційний сайт БЕБ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
