В першу чергу це буде стосуватись потреб безпеки й оборони. Адже виконання українськими компаніями оборонних замовлень сприяє розвитку економіки.
«Для багатьох виробників потреби безпеки та оборони — чи не єдиний ринок, на якому вони зараз можуть працювати. Тому важливо, щоб закупівлі у цій сфері могли закривати вітчизняні компанії. Виклики, з якими вони стикаються під час війни, - це часто доступ до фінансування й розірвані ланцюги постачання. Тому для бізнесу важливе планування й отримання замовлень заздалегідь. Зміна політики закупівель – це крок на зустріч виробникам. Це допоможе посилити ефективність оборонних видатків, які фінансуються коштом податків бізнесу та громадян», - зазначила Юлія Свириденко.
За її словами, головним є те, що усі закупівлі, які не стосуються озброєння та військової техніки, знову проводитимуться у системі Prozorro. Це будуть або відкриті торги в системі або запити пропозицій в електронному каталозі Prozorro Market. Це створить додаткові можливості саме українському бізнесу активніше брати у них участь.
Для Міноборони передбачений ще один додатковий спосіб – закупівлі за спрощеною процедурою. Це робиться, аби уникнути «тендерного тролінгу» – коли учасник аукціону завалює Антимонопольний комітет скаргами.
Якщо ж замовники у сфері оборони укладають договір без конкурсу (наприклад, коли є нагальна потреба, або публікація інформації може зашкодити національній безпеці), вони мають перевірити прибуток виробника або постачальника, за виключенням договорів щодо озброєння і військової техніки (ОВТ). Для виробників він має бути не більше ніж 25% від виробничої собівартості.
Ще одна важлива зміна полягає в тому, що умови постачання для українських та іноземних виробників тепер однакові. Відтепер українські виробники, які займаються постачанням ОВТ для потреб оборони, будуть укладати договори за результатами переговорів. При цьому вони не повинні підтверджувати калькуляцію й відповідно норму прибутку.
У перші місяці повномасштабної війни уряд запровадив рамкові угоди закупівель для потреб оборони. Механізм передбачав публікацію оголошення із вимогами до товару чи робіт у Prozorro, але відбір переможців відбувався поза системою.
Зараз усі розпочаті рамкові угоди продовжуватимуть виконувати й далі. Нових рамкових угод чинні правила не передбачають. Утім на основі накопиченого досвіду Мінекономіки працює над запровадженням відкритої рамкової угоди, яка передбачає всі етапі відбору в системі Prozorro.
Ці кроки направлені на те, щоб ефективніше поєднати потреби оборони й потреби економічного розвитку. А допустима прозорість закупівель у сфері оборони тепер дозволяє економити кошти держави.
«Завдяки електронним торгам та запропонованим інструментам обмеження граничних цін, Міноборони вже заощадило 3,8 млрд грн. Наприклад, 19 угод з постачальниками харчів при очікуваній вартості у 21,6 млрд грн обійшлися у 17,8 млрд грн», - резюмуала Юлія Свириденко.
Джерело: офіційний сайт Мінекономіки
