Держзакупівлі: Геннадію Володимировичу, за минулий рік Держаудитслужба пройшла непростий шлях — від рішення про створення Офісу фінансового контролю до відновлення повноцінної роботи служби під старою назвою. Чи не стало це перешкодою контрольним заходам?
Геннадій Пліс: Процес реформування не вплинув на заходи держфінконтролю, він лише ускладнив внутрішні робочі процеси самої Держаудитслужби. Це пов’язано як із підготовкою нових проектів нормативно-правових актів, так і зі зміною структури, штатної чисельності.
Ми і надалі продовжуємо роботу з відбору та проведення заходів за найбільш ризиковими операціями. У перспективі наші заходи будуть масштабніші та ретельніші.
Назву лише окремі напрями, на які Держаудитслужба зорієнтована. Це:
- зміни в законодавстві, що покликані розширити можливості Держаудитслужби з держфінконтролю;
- посилення кадрового потенціалу;
- якість проведення та документування заходів держфінконтролю, усунення порушень та притягнення винних осіб до відповідальності;
- діджиталізація процесів — реконструкція власної бази даних, організація електронної взаємодії з іншими органами контролю.
Велику увагу ми приділяємо комунікації зі стейкхолдерами — громадянами та громадськістю. Прагнемо нині широко висвітлювати діяльність Держаудитслужби, оперативно реагувати на пропозиції та зауваження.
⚡️ Відповідальність за порушення законодавства про закупівлі: як рахувати
Держзакупівлі: Законодавець наділив Держаудитслужбу найширшими повноваженнями з контролю в сфері публічних закупівель. Який із заходів контролю аудитори наразі застосовують найчастіше?
Геннадій Пліс: Держфінконтроль публічних закупівель Держаудитслужба забезпечує під час чотирьох заходів: інспектування, державного фінансового аудиту, перевірки закупівель та моніторингу процедури закупівлі.
Найоперативніший з них — моніторинг. Він покликаний запобігати порушенням законодавства в сфері закупівель та не допустити витрачання коштів за процедурами, проведеними з такими порушеннями. Ми проводимо моніторинг дистанційно — аналізуємо інформацію, оприлюднену в ЕСЗ.
Ревізії, перевірки закупівель, державні фінансові аудити, на відміну від моніторингу, проходять на об’єкті контролю. Тож є можливість охопити контролем ті питання, які не можна належно перевірити камерально. Це стосується документальної та фактичної перевірки стану виконання договорів про закупівлю, а також повноти та правомірності застосування процедур закупівель.
Загалом ми акцентуємо увагу на тому, щоб запобігти порушенням. Розуміємо, що досить складно усунути наслідки порушень після того, як сторони уклали договір про закупівлю і виконують зобов’язання.
Держаудитслужба з 19.04.2020 отримала можливість самостійно накладати адмінстягнення на винних у правопорушеннях осіб та складати адмінпротоколи за значно розширеним переліком порушень, передбаченим статтею 164-14 КпАП. Утім нам потрібний дієвий інструмент невідворотності покарання тих, хто допустив правопорушення у сфері публічних закупівель — як замовників, так і їхніх посадових, службових, уповноважених осіб. На наш погляд, варто на законодавчому рівні передбачити зупинку процедури закупівлі або недопущення укладання договору та/або проведення платежів із рахунка замовника:
- якщо договір про закупівлю сторони уклали за результатами процедури, проведеної з порушенням законодавства;
- якщо орган держфінконтролю не підтверджує, що замовник усунув порушення, викладене у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.
Аудитори нині не завжди можуть скласти адмінпротокол за результатами моніторингу та накласти штраф. Досить складно отримати необхідні персональні дані осіб, винних у правопорушеннях. А обов’язок замовників забезпечити внесення персональних даних до ЕСЗ за Законом України «Про публічні закупівлі» виникає лише з 1 січня 2022 року.
Зауважу, що кожен із заходів держфінконтролю слід виконувати та завершувати відповідно до поставлених завдань. Замовники мають усунути всі порушення, які виявлені під час ревізії, перевірки закупівель, аудиту або моніторингу, врахувати всі рекомендації, відшкодувати збитки. Посадові особи, які їх допустили, мають понести адміністративну відповідальність, а за наявності складу злочину — й кримінальну.
Результатом цього стане довіра громадян, що кожна гривня, яка надійшла до бюджету держави, міста, громади, витрачається законно та ефективно. Механізм урядового контролю повинен працювати чітко: порушив законодавство — неси відповідальність.
Обмеження законодавства нині не дають дієвих механізмів для боротьби з перешкоджанням виконанню повноважень органам держфінконтролю. Тому найголовніший наш акцент у стратегічному розвитку Держаудитслужби — це передусім зміни до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
✔️ Які повноваження мають аудитори щодо вимог за результатами ревізії
Держзакупівлі: Обсяг роботи в аудиторів, які моніторять процедури закупівель дуже великий, адже щодня замовники проводять кілька тисяч закупівель. Чи очікувати змін безпосередньо в організації моніторингу?
Геннадій Пліс: Відколи Держаудитслужба отримала можливість реалізувати повноваження з моніторингу процедур закупівель, ми намагаємося постійно вдосконалювати цей контрольний захід.
Наведу кілька цифр. З початку року моніторингом охоплено 6,4 тис. закупівель загальною вартістю 66,4 млрд грн. Майже у 93% випадків встановлені порушення, загальна вартість таких закупівель сягає 51,1 млрд грн. Переважно ми виявляли порушення, які вплинули на результати закупівель.
Якщо замовник сумлінний і самостійно усунув порушення, які виявили аудитори, ані притягнення до адмінвідповідальності, ані перевірки закупівель з виходом аудиторів за місцезнаходженням замовника не буде.
Тобто завдяки превентивності моніторингу процедури закупівлі законодавець надав можливість доброчесним замовникам самостійно усунути порушення. У такий спосіб у поточному році ми змогли запобігти витрачанню державних та комунальних ресурсів на загальну суму понад 9,3 млрд грн. Зокрема, замовники відмінили 1,3 тис. процедур закупівель та розірвали 1,1 тис. договорів.
Наразі рішення про проведення відбору процедури для її моніторингу ухвалюють на підставі ризикових процедур закупівель, внесених до черги у встановленому порядку та відповідно до методики й ознак порушень. Ми працюємо над тим, щоб удосконалити механізм застосування автоматичних індикаторів ризику. Вже розробили проєкт наказу Мінфіну, що збільшить кількість індикаторів ризику до 50.
Плюс три секрети, які ви дізнаєтесь з інтерв'ю:
⭐️ Які типові порушення у замовників фіксують аудитори на сьогодні?
⭐️Як організована взаємодія органів контролю та правоохоронних органів і що планується?
Повна версія інтерв'ю з головою Держаудитслужби Геннадієм Плісом
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш FB та читайте важливі новини від порталу «Держзакупівлі» першими.
