В оновлених роз’ясненнях від НАЗК щодо правового статусу викривача корупції систематизовано ключові питання, які можуть виникнути у тих, хто викрив чи має намір викрити корупцію, а також в уповноважених осіб, які реалізують свої повноваження у сфері захисту викривачів
Отримайте безплатний доступ на цілу добу Так, в оновлених роз'ясненнях НАЗК міститься інформація про:
- міжнародний та національний підхід до визначення терміну і статусу викривача;
- правові підстави для набуття особою статусу викривача;
- способи та шляхи здійснення викривачем повідомлення про корупційний злочин;
- права та гарантії захисту викривача, який повідомив компетентні органи про корупцію.
Оновлено й інформацію щодо особливостей правового статусу викривача у справі про адміністративне правопорушення та у кримінальному провадженні.
Варто зазначити, що в Україні ключову роль в розбудові інституту викривання відіграє НАЗК як орган, що формує та реалізує державну антикорупційну політику в цій сфері.
Для забезпечення однакового підходу до застосування положень національного законодавства, що регулює інститут викривання в Україні, Національне агентство підготувало оновлені роз’яснення, з якими можна ознайомитись в Базі знань НАЗК в розділі Викривачі корупції.
Джерело: офіційний сайт НАЗК Скористайтеся підказками з оприлюднення інформації про оборонні закупівлі. Окрема шпаргалка на кожен вид закупівлі зорієнтує: що, в який строк, на підставі яких норм публікувати в ЕСЗ. У пригоді стане й застереження щодо винятків
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
