Саме КМУ має визначати порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури і Перелік секторів критичної інфраструктури.
Отже, КМУ виклав у новій редакції:
Для цього КМУ вніс зміни до постанови «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури» від 09.10.2020 року № 1109 (далі – Постанова № 1109).
Згідно оновлених вимог секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури:
- ідентифікують об’єкти критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури з огляду на Перелік;
- проводять категоризацію об’єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) відповідно до Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затвердженої Постановою № 1109, подають інформацію до реєстру об’єктів критичної інфраструктури;
- вносять відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності, до секторальних переліків, складають їх та ведуть;
- подають оновлені відомості про об’єкти критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) до зведеного переліку об’єктів критичної інфраструктури щомісяця та протягом одного місяця, якщо змінилися оператор або найменування об’єкта;
- категорія критичності об’єкта або у разі його ліквідації (перетворення, знищення, припинення).
Відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що містяться у зведеному переліку та секторальних переліках, є інформацією з обмеженим доступом, захист якої забезпечують відповідно до вимог законодавства.
Також зазнали змін окремі положення Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури, зокрема, у частині повноважень та завдань, які замість уповноваженого органу покладені на секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури.
Джерело: постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109» від 16.12.2022 № 1384
Наталія Заєць консультант з публічних закупівель, канд. екон. наук, Київ Скористайтеся покроковою інструкцією, щоб провести закупівлю в електронному каталозі із застосуванням запиту пропозицій постачальників за вимогами Особливостей та Порядку № 822
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
