Military Tech пріоритетна галузь у фокусі розвитку України

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Уряд робить ставку на розвиток чотирьох пріоритетних галузей, які стануть локомотивом для відновлення української економіки: military-tech (високотехнологічне озброєння), металургія (гірнича промисловість і машинобудування), сільське господарство та харчова промисловість, ІТ-галузь.

Про це під час Форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу» заявила Перший віцепрем’єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко. На заході, крім представників бізнесу, були також присутні нардеп, голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова та Міністр соціальної політики Оксана Жолнович.

За словами Першого віце-прем’єра, зараз головна тактична мета уряду - повернутись на довоєнний рівень розвитку економіки. А далі треба буде здійснити економічний стрибок, який можна буде охарактеризувати, як економічне диво.

Зараз Уряд виокремив чотири галузі, на які буде спрямовано основні зусилля для їх підтримання. В першу чергу це:

  • military-tech (високотехнологічне озброєння);

  • металургія, гірнича промисловість і машинобудування;

  • сільське господарство та харчова промисловість;

  • ІТ-галузь.

«Якщо металургія, сільське господарство, харчова промисловість, а також IT-галузь в нас добре зростали до війни, то military-tech - це нова галузь у фокусі розвитку нашої держави. Україна зараз виглядає як великий полігон - і цей ринок зростає у 3-7 разів. Є можливість розробляти військову продукцію, виготовляти її і одразу ж випробовувати. Безпекові питання будуть пронизувати всі сфери суспільного життя і після війни. Military-tech забезпечить вітчизняним озброєнням Україну, виробники зможуть його експортувати. Зараз це наш основний пріоритет, виходячи з тієї реальності, що маємо», - заявила Юлія Свириденко.

За словами Міністра економіки, для розвитку промисловості Україна має залучати інвестиції. За підрахунками Уряду, капітальні інвестиції мають складати 70-80 млрд доларів щорічно протягом мінімум п’яти років після закінчення війни.

«Думати про інвестиції треба вже сьогодні. Дійсно, складно залучати інвестиції під час бойових дій. Але ми впевнені, що війна закінчиться перемогою. Україна стане інвестиційною Меккою. Тому робити попередню роботу по інвестиціям треба сьогодні. Головне питання, яке турбує як українських, так і іноземних інвесторів - це питання страхування військових ризиків. І тут у нас є прогрес - домовленості з MIGA та IFC про те, що вони будуть покривати військові ризики на 90% від суми реалізації проекту», - наголосила Юлія Свириденко.

Вона наголосила на тому, що платформа Advantage Ukraine, де зібрані державні і приватні інвестиційні проекти, викликає високу зацікавленість серед інвесторів з Великобританії, США, Туреччини та Китаю. Паралельно з цим Уряд веде переговори з інвесткомпанією Black Rock про структурування фонду, який би займався залученням приватних інвестицій.

«Днями у нас була розмова з інвестиційним банком Goldman Sachs. Це говорить про те, що навіть під час війни є зацікавленість Україною з боку міжнародних інвесторів. Сподіваюсь, що в нас є можливість зараз почати залучати інвесторів, адже після перемоги Україна буде дуже привабливим місцем для інвестування, і інвесторам треба застовпити своє місце вже зараз», - заявила Юлія Свириденко.

Також Перший віцепрем’єр-міністр повідомила, що Уряд робить акцент на збільшенні глибокої переробки. Бо зараз це вкрай необхідно з точки зору життєдіяльності економіки.

«Після того, як війська рф заблокували українські порти, ми фізично не можемо вивезти великі обсяги продукції на експорт. Тому нам важливо знайти стимули для запровадження переробки в Україні. Ми маємо зменшити фізичні обсяги сировинного експорту, але не втратити обсяги експортної виручки. Тому зараз фокусуємось на глибокій переробці.
Для цього зараз, під час війни, ми видаємо гранти в різних секторах економіки на умовах співфінансування в пропорції 20 на 80, тобто бізнес вкладає 20% своїх коштів, а 80% додає держава.
Також зараз іде діалог про введення мита на експорт сировини аби стимулювати глибоку переробку в Україні», - зазначила Юлія Свириденко.

Окрім того, Міністр економіки нагадала, що зараз Уряд спрощує умови ведення бізнесу переводом на декларативний принцип дозволів та ліцензій. Також робиться ставка на малий і середній бізнес, які є більш гнучкими і мобільними, що надзвичайно важливо під час війни.

Джерело: офіційний сайт Мінекономіки

 

 

 

додаток

Статті за темою

Усі статті за темою

Внесення змін до проектної документації

Замовник отримав розроблену проектну документацію, але кошти на її реалізацію було виділено невчасно. Коли можна було почати будівництво виникла необхідність внести зміни до проекту. Втім, договір на розробку проектної документації було укладено за результатами тендеру. Як діяти?
40999

Канцтовари: обираємо код ДК для закупівлі

Здавалося б, що закупівля канцтоварів досить буденна і зрозуміла. Проте, ні. Тут є де помилитися, зокрема, неправильно обрати код ДК для деяких канцтоварів, або ж неправомірно поділити предмет закупівлі. Щоб вберегтися від хибних дій, дізнайтеся, як оприлюднювати закупівлю канцтоварів
6140

Настанова з визначення вартості будівництва із змінами

Настанова з визначення вартості будівництва затверджена Наказом Мінінфраструктури 01 листопада 2021 № 281. З того часу Настанова зазнала 4-х змін. Скачайте актуальний текст цього нормативного документа разом із додатками
4255

Укладаємо прямий договір з монополістом

Особливості дозволяють укласти прямий договір, якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання. У тому числі, якщо контрагент займає монопольне становище на ринку. Пояснимо, як підтвердити документально підставу для укладення прямого договору з монополістом
6273

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді