Щорічне підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Закон № 755 зобов’язує юросіб щороку підтверджувати відомості про КБВ з наступного року після їх держреєстрації протягом 14 календарних днів.

Щорічне підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників

Інформація про кінцевих бенефіціарів та воєнний стан: чи діють послаблення

Для цього юрособа має подати:

  • заяву про підтвердження відомостей про КБВ (форма 6);
  • структуру власності за формою та змістом згідно із законодавством;
  • витяг, виписку із торговельного, банківського, судового реєстру чи інший документ, що підтверджує реєстрацію юрособи-нерезидента у країні її місцезнаходження — якщо засновником юридичної особи є юрособа-нерезидент;
  • нотаріально завірену копію документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юрособи, — для фізособи-нерезидента і для фізособи-резидента — якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ст. 17-1 Закону № 755).

Коли юрособи мають вперше підтвердити інформацію про КБВ? Мін’юст зазначив, що насамперед слід оновити відомості про КБВ у ЄДР на виконання вимоги з пункту 4 розділу X Закону № 361. Нагадаємо, тепер це потрібно зробити до 11.07.2022. І лише після цього щорічно підтверджувати відповідну інформацію згідно зі статтею 17-1 Закону № 755.

З огляду на це процес щорічного підтвердження відомостей про КБВ згідно зі статтею 17-1 Закону № 755 має розпочатися після того, як завершиться процедура оновлення цих відомостей. Тобто починаючи з 2023 року.

Що юрособи мають встигнути зробити до цього часу ►►►

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
114

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1138

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5246

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23458

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8300

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді