Стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як червона нитка на білому полотні закупівельного законодавства: виділяється й запам’ятовується. Адже за її вимогами службових, посадових, уповноважених осіб замовника штрафуватимуть на суму від 25 500 грн до 51 000 грн за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення спрощених закупівель відповідно до вимог закону.
Крім того, покарання штрафом у разі порушення отримають не лише відповідальні працівники, а й керівник замовника. За укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення спрощених закупівель, визначених законом, штраф для керівників може становити від 34 000 до 170 000 грн.
При цьому Закон про публічні закупівлі передбачає виняткові випадки, коли замовники можуть НЕ застосовувати спрощеної закупівлі. Тобто в окремих випадках законодавець дозволив придбавати товари, роботи і послуги, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч та є меншою за вартісні пороги для процедур закупівель, без порядку спрощених закупівель. Підстави для цього встановлює частина 7 статті 3 Закону № 922.
Після набрання чинності змін до Закону про публічні закупівлі 2021 перелік таких випадків теж змінився. Розглянемо оновлені підстави для непроведення спрощеної закупівлі:
1. Якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом). При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізняються від тих, які замовник визначив в оголошенні про спрощену закупівлю.
2. Якщо роботи, товари чи послуги може виконати, поставити чи надати винятково певний суб’єкт господарювання за наявності одного з таких випадків:
- предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання;
- укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;
- відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;
- існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності;
- укладення договору про закупівлю з постачальником «останньої надії» на постачання електричної енергії або природного газу.
3. Якщо існує нагальна потреба провести закупівлю, позаяк:
- виникли об’єктивні обставини, через які замовник не зможе дотримати строків для проведення спрощеної закупівлі;
- оскаржені прийняті рішення, дії чи бездіяльність замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20% очікуваної вартості тендеру, що оскаржується;
- розірваний договір про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
4. Якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівлю додаткового обсягу товару у того самого постачальника проводять протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50% ціни договору про закупівлю.
5. Якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної закупівлі. Закупівлю додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника проводять протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50% ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
6. Якщо проводять закупівлю послуг з адвокатської діяльності.
7. Якщо закупівлю товарів проводять з використанням електронного каталогу.
8. Якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємства або організації, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства;
Пам'ятайте, що у разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною 7 статті 3 Закону № 922, замовник має обов’язково оприлюднити в ЕСЗ відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Не слід недооцінювати складнощі закупівельного законодавства. Бувало чуємо: «Та що там у вас? Всього один Закон № 922». Звичайно, так говорять ті, хто жодного разу нічого не закуповував, а Закон про публічні закупівлі закривав вже після першого розділу, щоб мозок не скипів.
Та ми з вами знаємо, щоб стати професійним закупівельником потрібні знання, досвід та постійне підвищення кваліфікації, тому редакція Експертус: Держзакупівлі працює для вас щодня.
