Що варто знати про нецільове використання бюджетних коштів

UA RU
Готуючись до закупівель, замовники не завжди пам’ятають про такий нюанс як «нецільове використання бюджетних коштів». Що це таке, та які штрафи очікують, якщо проігнорувати цей важливий аспект, — дізнайтеся просто зараз.

 

 

 


Що таке нецільове використання бюджетних коштів

Оскільки замовники для здійснення закупівель використовують бюджетні кошти, то окрім приписів Закону № 922, вони мають керуватися й правилами, встановленими Бюджетним кодексом України (далі — БК).

Так, у ч. 1 ст. 119 БК передбачено, що нецільовим використанням бюджетних коштів — це їх витрачання на цілі, що не відповідають:

  • бюджетним призначенням, що встановлені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Такий закон та рішення унікальні для кожного року;
  • напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);
  • бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Тобто, за своєю суттю, нецільове використання бюджетних коштів є випадком, коли замовник спрямовує виділені йому кошти на закупівлю, яка не передбачена у планах держави/місцевої громади, або яка є — «зайвою».

 

Приклади нецільового використання бюджетних коштів

В залежності від діяльності замовника, приклади можуть відрізнятися, але для загального розуміння наведемо декілька.

Відповідно до п. 8 постанови КМУ від 04.03.2004 р. за  № 269 (зі змінами), зарахування  та використання коштів, що перераховані установам, здійснюється згідно з вимогами бюджетного законодавства для поліпшення умов перебування осіб в установах, (закладах), в яких особи перебувають на повному державному утриманні. При цьому, перелік ТМЦ, робіт і послуг, на закупівлю яких спрямовуються зазначені кошти, затверджується Мінсоцполітики.

Своєю чергою, Мінсоцполітики видав Наказ № 150 від 20.03.2012р. (зі змінами), в якому чітко визначений перелік ТМЦ, робіт, послуг, на закупівлю яких спрямовуються кошти, що підлягають перерахуванню ПФУ та його структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад установам, де особи перебувають на повному державному утриманні.

 

Тобто, якщо замовник придбає певні ТМЦ/роботи/послуги, що не вказані у такому переліку, його можуть звинуватити у нецільовому використанні бюджетних коштів.

Також, замовники повинні дотримуватися приписів КЕКВ.

Наприклад, закладу потрібно зробити ремонт невеличкої ділянки даху. В цьому випадку за КЕКВ замовник має використати код «2240», тобто «оплату послуг (крім комунальних». Якщо ж він використає код «3130» — «капітальний ремонт» це — може бути розцінене, як нецільове використання.

Які КЕКВ застосовувати для закупівлі

Ще один приклад, за кодом КЕКВ «Продукти харчування», що передбачений Наказом № 150 від 20.03.2012 р. до таких продуктів належать:

  • продукти харчування та/або оплата послуг з харчування для забезпечення виконання добових натуральних норм харчування;
  • питна вода.

В цьому випадку замовникам слід керуватися Постановою КМУ від 13.03.2002р. № 324 (зі змінами).

Так, перевищення встановлених норм (скажімо, санаторій закупить не 100 г хлібу житнього на 1 відпочивальника на добу, а 200 г), або придбання не вказаних ТМЦ (скажімо пива, вина тощо) може призвести до того, що закупівлю визнають такою, що здійсненна з нецільовим використанням бюджетних коштів.

 

Відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів

Оскільки Держава дбає про раціональне використання її коштів, то у ст. 121 БК передбачено аж 4 види відповідальності:

відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів

Кого, за що і на скільки штрафують в закупівлях

Важливо! Найсуворіше покарання — кримінальна відповідальність, яка передбачена ст. 210 ККУ.

Так, нецільове використання бюджетних коштів службовою особою (як керівником, так і уповноваженою особою), так само і здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч БК чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн до 68 000 грн) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. А якщо таке діяння вчинене повторно, то може спричинити й обмеження волі (від 2 до 5 років), або навіть до позбавлення волі на строк: від 2 до 6 років.

Отже, замовники, коли формують тендерну документацію (ТД) або оголошення повинні уважно перевіряти, чи підпадають їхні дії під дефініцію «нецільове використання коштів». Тобто, потрібно уважно формулювати будь-яку ТД та оголошення та перевіряти, чи не суперечать вони нормативним актам.

 

Нецільове використання бюджетних коштів: судова практика

Відповідно до приписів ст. 164-12 КУпАП, за нецільове використання бюджетних коштів передбачена адміністративна відповідальність у вигляді  накладення штрафу.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, часом суди закривають провадження у таких справах і звільняють посадову особу від штрафу, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Наприклад, у Постанові від 02.06.2021р. у справі № 750/2402/21 (провадження № 3/750/901/21, постанова набула законної сили) Деснянський районний суд м. Чернігова закрив, на підставі ст. 247 КУпАП, провадження у даній справі (щодо застосування штрафу) оскільки у діях посадової особи був відсутній склад правопорушення.

Справа та висновки суду

Орган ДАС провів ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» (далі — Замовник).

За результатами ревізії складено акт від 02.02.2021 №03-30/01, згідно із яким встановлено проведення видатків ТМО МВС на суму 980 000,00 грн не у відповідності до розпорядження КМУ від 25.03.2020 за №353-р.

Ревізорами ДАС було складено протокол, з якого вбачається, що посадова особа Замовника (далі — ОСОБА) здійснила нецільове використання бюджетних коштів, а саме — витратила бюджетні кошти на закупівлю лабораторного, а не медичного обладнання на суму 980 000,00 грн.

Як було встановлено судом, Замовник звернувся із листом від 22.06.2020 №33/45-886/1 до Департаменту охорони здоров`я та реабілітації МВС України, щодо виділення додаткових асигнувань по загальному фонду Державного бюджету на загальну суму 980 тис. грн. До листа додано розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету на 2020 рік. Також у розрахунку вказано код економічної класифікації видатків — КЕКВ 3110, найменування товару — Автоматичний імуноферментний аналізатор LABLINE-090 (у комплекті з набором реагентів для визначення коронавірусу (COVID- 19).

Департамент охорони здоров`я та реабілітації МВС України погодив питання придбання вказаного медичного обладнання та затвердив кошторис та план асигнувань.

За таких обставин, Замовник здійснив закупівлю Автоматичного імуноферментного аналізатора LABLINE-090.

https://school.buhplatforma.com.ua/programs/202210?greetings=true

Стартувала Національна сертифікація з публічних закупівель — 2022 ⏩ ПОДРОБИЦІ

Натомість ревізори ДАС стверджували в акті перевірки, що Автоматичний імуноферментний аналізатор LABLINE-090 не належить до медичного обладнання.

Суд дослідив Національний класифікатор України (Класифікатор медичних виробів НК 024:2019) та визначив, що це обладнання має код 18627. Також проаналізував зазначений Класифікатор, зокрема визначення дефініції «медичний виріб» та дійшов висновку, що спірний Аналізатор підпадає під це визначення.

Крім того, суд проаналізував Єдиний закупівельний словник (ДК 021:2015) і визначив, що за кодом 33000000-0 «Медичне обладнання, фармацевтична продукція та засоби особистої гігієни», міститься і  комплектне обладнання для проведення дослідження методом ІФА та належить до коду 33127000-6 «Прилади для імунного аналізу», а це — медичне обладнання. Він вказав, що «Фармацевтична продукція» розпочинається з коду 33600000-6, а «Засоби особистої гігієни» — з коду 33700000-7.

Тож суд дійшов висновку, що потреба державної установи у придбанні автоматичного імуноферментного аналізатора LABLINE-090 (у комплекті з набором реагентів для визначення коронавірусу (COVID-19) була обґрунтованою, оскільки вона перевірена та підтверджена головним розпорядником коштів — МВС України, про що свідчить факт затвердження головним розпорядником змін до кошторису на 2020 рік від 01.07.2020, відповідно до яких Замовнику надані кошти загального фонду за програмою класифікації видатків 1001710 та кодом економічної класифікації видатків КЕКВ 3110 з метою придбання обладнання відповідно до заявленої у розрахунках потреби.

Висновок суду: немає доказів щодо того, що посадова особа замовника здійснила нецільове використання бюджетних коштів.


Суд зазначив, що ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, а всі сумніви, щодо доведеності вини, тлумачаться на користь такої людини.

Тому, суд  визнав, що адміністративного правопорушення не було. Тож до посадової особи Замовника не було застосовано штраф.

Резюме

Посадовим особам Замовника, обов’язково потрібно звертати увагу на різні підзаконні нормативні акти, які, як можуть підтвердити доцільність здійснення закупівлі, або підтвердити, що Замовник витратив гроші на нецільове використання.

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді