експерт, адвокат зі спорів з контролюючими органами, консультант із закупівель
Одним з принципів публічних закупівель є максимальна економія, ефективність та пропорційність. У консультації розглянемо, як дотриматися цього принципу при визначенні очікуваної вартості закупівлі предметів, щодо яких проводиться державне регулювання цін і тарифів
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону «Про ціни і ціноутворення» (далі – Закон № 5007), суб’єкти господарювання (які є постачальниками в закупівлях) під час провадження господарської діяльності використовують, у тому числі державні регульовані ціни.
Державні регульовані ціни — це ціни, що запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. При цьому, державне регулювання цін може здійснюватися і щодо товарів суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції (ст.12 Закону № 5007).
Наталія Заєць експерт, консультантка з публічних закупівель, канд. екон. наук
Правильно визначена очікувана вартість — гарантія того, що закупівля зацікавить потенційних учасників, стимулюватиме конкуренцію і забезпечить ефективний закупівельний процес. Проконсультуємо, чим користуватися під час розрахунку очікуваної вартості
Способи державного регулювання цін визначені у статті 13 Закону № 5007. Так, державне регулювання цін здійснюється КМУ, органами виконавчої влади (міністерствами), державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Так, кожний окремий вид предметів закупівлі може регулюватися певними спільними постановами КМУ (наприклад, в одній постанові регулюються ціни на продукти харчування та пальне), а також окремими Наказами профільного міністерства.
Зверніть увагу, що очікувана вартість закупівлі товарів/послуг, щодо яких проводиться державне регулювання цін і тарифів, згідно з наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (далі – Наказ № 275) визначається як добуток необхідного обсягу товарів/послуг та ціни (тарифу), затвердженої відповідним нормативно-правовим актом, що розраховується за такою формулою:
ОВрег = V * Цтар
ОВрег
—
очікувана вартість закупівлі товарів/послуг, щодо яких проводиться державне регулювання цін і тарифів;
V
—
кількість (обсяг) товару/послуги, що закуповується;
Цтар
—
ціна (тариф) за одиницю товару/послуги, затверджена відповідним нормативно-правовим актом.
Далі розглянемо, які НПА використовуються при визначенні очікуваної вартості для окремих видів предметів закупівлі.
Державне регулювання цін під час закупівлі робіт
При обчисленні вартості будівництва об’єктів (крім автомобільних доріг загального користування) та вартості розроблення містобудівної документації (крім вартості робіт із землеустрою, що проводяться при розробленні містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою) застосовуються Кошторисні норми України щодо ціноутворення у будівництві, затверджені Мінрегіоном наказом від 01.11.21 № 281, які складаються з:
Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
Зверніть увагу, що система ціноутворення у будівництві базується на кошторисних нормах, нормативах, розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.
на стадії проектування ― у складі інвесторської кошторисної документації.
на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель (договірної ціни, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною);
на стадії проведення взаєморозрахунків — шляхом уточнення окремих вартісних показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі.
При цьому, на стадії проектування визначаються:
прямі витрати — враховують у своєму складі заробітну плату (основну та додаткову) робітників, вартість експлуатації будівельних машин та механізмів, вартість матеріалів, виробів, комплектів;
загальновиробничі витрати — витрати будівельної організації;
адміністративні витрати;
інші витрати (зокрема, кошти на покриття інших витрат).
Кошторисна вартість проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт визначається:
із застосуванням відсоткових показників вартості проектних робіт до вартості будівельних робіт, а для об’єктів виробничого призначення, окремих об’єктів невиробничого призначення та об’єктів телекомунікацій з урахуванням вартості устаткування;
на підставі збірників цін на проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи;
за калькуляційним методом.
При цьому, вартість проектних робіт для об’єктів будівництва, які мають галузеві особливості та до яких висуваються додаткові вимоги, може визначатися за відповідними кошторисними нормами.
Вартість дорожніх робіт та послуг визначається на трьох стадіях:
проєктування — у складі кошторисної частини проєктної документації або кошторисної документації, складеної за дефектним актом відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». На цій стадії вартість дорожніх робіт та послуг, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування дорожніх робіт та послуг, визначення очікуваної вартості предмета закупівлі;
визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель та узгодження договірної ціни — в твердій договірній ціні за УПВ;
проведення взаєморозрахунків — в порядку, обумовленому в договорі.
Вартість дорожніх робіт та послуг на всіх стадіях, включає прямі, загальновиробничі, адміністративні витрати, прибуток, кошти на покриття ризиків, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов’язкові платежі, інші витрати.
На період воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування граничний рівень торговельної надбавки (націнки) на продовольчі товари вітчизняного виробництва (крім товарів, маркованих як органічна продукція) становить в розмірі не більш як 10 %, з урахуванням рекламних, маркетингових послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов’язаних з реалізацією відповідних товарів кінцевому споживачу на:
борошно пшеничне вищого сорту;
молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці);
хліб житньо-пшеничний;
яйця курячі категорії С1;
птиця (тушки курячі, четвертини тушки курячої);
батон;
олія соняшникова рафінована.
Тобто, при визначенні очікуваної вартості при придбанні вказаних продуктів харчування, потрібно враховувати і вказаний граничний рівень торгівельної надбавки.
Зверніть увагу, що максимальний строк здійснення розрахунків за поставлені товари вітчизняного виробництва становить — не пізніше ніж через 10 к.дн. з дня виставлення постачальником таких товарів рахунка для оплати за поставлену продукцію. Виняток — товари наведені вище та товари, що марковані, як органічна продукція, а саме:
крупа гречана;
цукор-пісок;
макаронні вироби (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту);
При цьому, розрахунок граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, які закуповуються за бюджетні кошти, здійснюється в порядку, визначеному МОЗ, а саме у наказі від 05.10.22 № 1809.
Разом із тим, заклади і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, закуповують лікарські засоби, за цінами, що не перевищують установлених МОЗ граничних оптово-відпускних цін з урахуванням податків та зборів, а також граничних постачальницько-збутових і торговельних (роздрібних) надбавок, визначених постановою КМУ від 17.10.08 № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби». Тобто, не вище ніж 10 %, що нараховуються до оптово-відпускної ціни або/та до закупівельної ціни з урахуванням податків.
При цьому, граничні постачальницько-збутові надбавки встановлюються в розмірі 10 %, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, а граничні торговельні (роздрібні) надбавки - в розмірі 15 %, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків (пп.3 п.1 постанови КМУ від 17.10.08 № 955).
При визначенні очікуваної вартості потрібно враховувати приписи цих нормативних актів.
Державне регулювання цін в енергетиці
Регулятором цін в енергетиці є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП).
Розрахунок очікуваної вартості на послугу з розподілу електричної енергії проводиться на підставі ціни (тарифу) на таку послугу. Ціни (тарифи) отримані згідно з інформацією, оприлюдненою на офіційному сайті оператора системи розподілу (далі — ОСР) та регулятора, а саме - з відповідної постанови НКРЕКП для ОСР, який здійснює діяльність у певній області (м.Києві) на дату визначення очікуваної вартості. Ціна за одиницю послуги може змінюватися у зв'язку із змінами складових витрат, які впливають на її формування.
Щодо розрахунку очікуваної вартості постачання природного газу бюджетним установам, то в цьому випадку ціни до 15.04.24 врегульовано постановою КМУ від 19.07.22 № 812.
На даний час, у 2024 році, Держава не регулює ціни на пальне. За таких обставин, визначати очікувану вартість пального потрібно виходячи з інших методик, що визначені Наказом № 275.
