Договір про закупівлю: як учасники борються за перемогу

Автор
експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
Здавалося б, перемога в торгах уже в тебе в руках, і ти вже начебто ось-ось підпишеш очікуваний контракт. Аж тут — на тобі! Закручується вир боротьби за головний приз: скарги, позови — то в один суд, то в інший, то вже новий розгляд судової справи… То чи буде перемога?

Одного погожого дня один із учасників процедури державних закупівель звернувся до господарського суду м. Києва з позовом. Чи був цей день справді погожим для нього — довідаємося далі.

Суть справи: не без парадоксів

Хто позивається

ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» подало позов з урахуванням заяви про зміну предмета позову до ДП «Український державний центр радіочастот» (замовник) про:

  • поновлення строку, передбаченого абзацом 4 частини 2 статті 31 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VІІ (далі — Закон № 1197), для укладення договору про закупівлю послуг з проектування, розроблення, впровадження та технічної підтримки Автоматизованої інформаційної системи «Централізована база даних перенесених номерів» (АІС ЦБД ПН) між ДП «Український державний центр радіочастот» і ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР»;
  • продовження строку надання послуг з проектування, розроблення та впровадження АІС ЦБД ПН до 31.03.2017 за договором про закупівлю послуг з проектування, розроблення, впровадження та технічної підтримки АІС ЦБД ПН між ДП «Український державний центр радіочастот» і ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР»;
  • визнання укладеним договору про закупівлю послуг з проектування, розроблення, впровадження і технічної підтримки АІС ЦБД ПН на умовах, викладених у позовній заяві від 17.08.2016, між ДП «Український державний центр радіочастот» і ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» як переможцем процедури закупівлі (оголошення № 227811 від 12.11.2015 в iнформацiйному бюлетені «Вісник державних закупівель»).

Що зазначили суди

Господарський суд м. Києва рішенням від 21.10.2016 у справі № 910/16541/16, яке було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2017, позовні вимоги ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» задовольнив частково:

  • визнав укладеним договір про закупівлю послуг з проектування, розроблення, впровадження та технічної підтримки АІС ЦБД ПН між ДП «Український державний центр радіочастот» і ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» як переможцем зазначеної процедури закупівлі.

Суд відмовив у задоволенні інших позовних вимог, оскільки одночасне їх задоволення із зобов’язанням укласти договір не призведе до належного захисту та відновлення порушеного права позивача.

Зазначені судові акти мотивовані тим, що замовник зобов’язаний укласти договір за результатами проведеного конкурсу з переможцем (згідно зі ст. 31, 40 Закону № 1197, ч. 3, 5 ст. 179, ч. 3 ст. 180, ст. 183, ст. 187 Господарського кодексу України; ГК).

Суди зауважили, що істотні умови договору про закупівлю послуг з проектування, розроблення, впровадження і технічної підтримки АІС ЦБД ПН замовник послуг — ДП «Український державний центр радіочастот» визначив у документації конкурсних торгів (ДКТ). А умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів (ПКТ) або цінової пропозиції (у т. ч. ціни за одиницю товару) переможця закупівлі (ч. 5 ст. 40 Закону № 1197).

Місцевий суд рішенням від 21.10.2016 зобов’язав замовника укласти договір з умовою виконання зобов’язань за ним до 30.06.2016, тобто в минулому

Умови запропонованого позивачем проекту договору в прохальній частині позовної заяви відрізнялися від істотних умов, визначених ДКТ. Позивач хотів продовжити строк надання послуг за договором до 31.03.2017. Проте суд не пішов на це, оскільки строк дії договору був зазначений у ДКТ.

Суд визнав договір про закупівлю послуг укладеним у повній відповідності до істотних умов правочину, які визначено в додатку № 7 до ДКТ. Зокрема, й щодо строку виконання до 30.06.2016. Тож, як бачимо, ситуація парадоксальна: місцевий суд рішенням від 21.10.2016 зобов’язав замовника укласти договір з умовою виконання зобов’язань за ним до 30.06.2016, тобто в минулому.

Позовні вимоги ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» у частині поновлення строку, передбаченого Законом № 1197, для укладення договору суд залишив без задоволення. Адже захист порушеного права на укладення договору підлягає відновленню шляхом задоволення позовної вимоги про визнання договору укладеним. А поновлення строку, передбаченого Законом № 1197, фактично призведе до того, що строк, у який договір має бути укладено, становитиме 30 календарних днів з моменту набрання рішенням у справі законної сили, а не з моменту прийняття замовником відповідного рішення. А це не відповідатиме закону.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди керувалися тим, що до спірних правовідносин застосовуються положення Закону № 1197. Адже згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ процедури закупівель товарів, робіт та послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються в порядку відповідно до Закону № 1197.

Під час тендеру учасник подав скаргу ➤ Як діяти замовнику?

Третя особа

У судовому процесi брало участь також ТОВ «Діалінк» як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, тобто замовника.

Не погоджуючись із судовими актами господарських судів попередніх інстанцій, ТОВ «Діалінк» звернулося до ВГСУ з касаційною скаргою про скасування рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 і прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача заперечували проти доводів касаційної скарги та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій — без змін. Чим же так не догодили рішення судів третій особі в цьому спорі та чи взяв до уваги касаційний суд доводи ТОВ «Діалінк», розглянемо далі.

Судова епопея, або Як і де шукати правди

Колегія суддів ВГСУ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій — скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У попередніх судових інстанціях ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» обстояло свої інтереси, й рішення місцевого господарського суду про задоволення позову цього товариства встояло в апеляції. Але чому ж тоді ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» програло касацію? З чим саме не погодилася касаційна інстанція? Господарські суди попередніх інстанцій встановили: за результатами відкритих торгів комітет з конкурсних торгів ДП «Український державний центр радіочастот» (далі — комітет) прийняв рішення відхилити пропозицію ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» та обрати переможцем ТОВ «Діалінк». Предмет закупівлі — «Послуги щодо проектування та розроблення у сфері інформаційних технологій для прикладних завдань (Проектування, розроблення та впровадження автоматизованої інформаційної системи «Централізована база даних перенесених номерів» (код державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 — 62.01.11). Рішення комітет оформив протоколом № 14 від 25.01.2016. Про відхилення ПКТ комітет повідомив ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» листом від 25.01.2016 за № 80/16.4/826, про визначення переможця — листом від 25.01.2016 за № 80/16.4/826.

Але такий розвиток подій не влаштував відхиленого учасника, й він вирішив шукати правди в органі оскарження. І тут почалася «круговерть» скарг: адже, як кажуть, що одному добре, то іншому — зле! Тож далі про перипетії оскарження.

Оскарження торгів: пан або пропав

Не погоджуючись із затвердженими результатами, ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» 03.02.2016 звернулося до АМКУ зі скаргою на рішення комітету ДП «Український державний центр радіочастот». У скарзі просило, зокрема, прийняти рішення про наявність порушення процедури закупівлі — безпідставності відхилення пропозиції ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР»; зобов’язати замовника вжити заходів до усунення порушення, а саме:

  • скасувати повністю рішення про відхилення пропозиції конкурсних торгів ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» та про визначення переможцем торгів ТОВ «Діалінк»;
  • зобов’язати замовника провести оцінку пропозиції конкурсних торгів ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» разом із пропозиціями інших учасників на предмет визначення переможця.

Що вирішив АМКУ

За результатами розгляду скарги АМКУ рішенням № 521-р/пк-ск від 18.03.2016 задовольнив її частково: зобов’язав замовника скасувати всі рішення, прийняті після розкриття ПКТ учасників процедури «Код 62.01.1. Послуги з проектування та розроблення в сфері інформаційних технологій для прикладних завдань (Проектування, розроблення і впровадження Автоматизованої інформаційної системи «Централізована база даних перенесених номерів»)» (оголошення № 227811, опубліковане на веб-порталі Уповноваженого органу в бюлетені від 12.11.2015 № 377).

Що зробив замовник

У цьому випадку замовник був «слухняним», тож виконав рішення органу оскарження.

Так, протокольним рішенням комітет замовника від 01.04.2016 № 46 скасував:

  • протокол відхилення ПКТ;
  • протокол оцінки ПКТ;
  • протокол засідання комітету конкурсних торгів № 14 від 25.01.2016 про затвердження протоколів відхилення та оцінки ПКТ на закупівлю послуг.

Комітет замовника повторно провів оцінку ПКТ та прийняв рішення відхилити пропозицію ТОВ «Хуавей Україна» і державного підприємства «Українські спеціальні системи», що оформив протоколом від 21.04.2016. Найбільш економічно вигідною визначили пропозицію ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» — його й визнали переможцем. ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» як переможцю направили повідомлення № 79 від 25.04.2016 про акцепт його конкурсної пропозиції.

Відхилений переможець не здається

І тут починається друга частина «марлезонського балету»! Адже вийшло, що попередній переможець залишився без очікуваного контракту. Звісно, такий результат справи його не задовольнив. Він пішов в атаку за всіма фронтами, тобто скористався правом оскаржити як рішення органу оскарження, так і рішення комітету, які його не задовольняли. Тож далі аналізуймо методику захисту «відхиленого» переможця.

Не погоджуючись із рішеннями комітету замовника, ТОВ «Діалінк»:

  • звернулось зі скаргою до органу оскарження про порушення законодавства у сфері державних закупівель, яку рішенням № 887-р/пк-ск від 04.05.2016 орган оскарження прийняв до розгляду;
  • оскаржило до Окружного адміністративного суду м. Києва попереднє рішення органу оскарження № 521-р/пк-ск від 18.03.2016 щодо зобов’язання замовника скасувати всі рішення, прийняті ним після розкриття пропозицій конкурсних торгів учасників зазначеної процедури закупівлі (справа № 826/6080/16);
  • оскаржило до Господарського суду м. Києва рішення замовника про визнання недійсними рішень комітету замовника за зазначеною процедурою закупівлі, оформлені протоколом оцінки ПКТ від 21.04.2016 та протоколом відхилення ПКТ від 21.04.2016 (справа № 910/8358/16).

Господарський суд м. Києва ухвалою від 30.05.2016 у справі № 910/8358/16 задовольнив заяву ТОВ «Діалінк» про вжиття заходів до забезпечення позову — заборонив замовнику укладати договір з ТОВ «ЕС АЙ Центр» як переможцем процедури закупівлі до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

ТОВ «Діалінк» відкликало скаргу в органі оскарження. АМКУ рішенням від 02.06.2016 № 1162-р/пк-ск розгляд скарги припинив.

А далі ще цікавіше.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 20.07.2016 у справі № 910/8358/16 скасував ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.05.2016 про вжиття заходів до забезпечення позову.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення

Тож 21.07.2016 ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» звернулось до замовника з листом, у якому повідомило останнього про скасування постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 заборони, встановленої ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2016 у справі № 910/8358/16 щодо укладення договору з переможцем торгів. І запропонувало підписати проект договору за результатами процедури закупівлі. Як додаток до цього листа ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР», зокрема, надало замовнику проект договору щодо закупівлі послуг з проектування, розроблення, впровадження та технічної підтримки Автоматизованої інформаційної системи «Централізована база даних перенесених номерів». Замовник отримав цей проект 25.07.2016.

Здавалося б, ну нарешті вже кінець історії. Ба ні, замовник вирішив не підписувати договір — вже минув строк для надання послуг за проведеними торгами. Замовник листом від 01.08.2016 № 80/16.4/10372 повідомив ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» про закінчення строку, визначеного Законом № 1197 для укладання договору. Адже строк надання послуг, який визначено ДКТ, сплинув 30.06.2016. Тож у підписанні договору відмовлено.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, ПКТ якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог ДКТ та акцептованої пропозиції
(абз. 4 ч. 2 ст. 31 Закону № 1197).

Тут важливо нагадати, що договір про закупівлю є нікчемним, якщо його укладають:

  • у період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 Закону № 1197;
  • з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим частини 2 статті 31, абзацом четвертим частини 5 статті 36 та абзацом другим частини 3 статті 39 Закону № 1197, — крім випадків, коли зупиняють перебіг строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону (ч. 1 ст. 41 Закону № 1197).
Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України (ЦК) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених ЦК, нікчемний правочин суд може визнати дійсним.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов’язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
(ст. 236 ЦК).

Відмова замовника від укладення договору за результатами процедури закупівлі з переможцем торгів і стала підставою для звернення ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР» до суду з позовом.

Позивач обгрунтовував свій позов так: відповідач (замовник) не врахував, що перебіг 30-денного строку для укладення договору неодноразово зупиняли через оскарження ТОВ «Діалінк» рішення комітету замовника від 21.04.2016 до АМКУ і до суду. Також позивач звернув увагу суду на те, що укласти з ним договір як з переможцем торгів відповідно до частини 2 статті 31 Закону № 1197 стало можливим лише після 21.07.2016. Тобто після того, коли набрала чинності постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 у справі № 910/8358/16 про вжиття заходів до забезпечення позову, якою скасовано рішення суду 1-ї інстанції про застосування цих заходів. А також після того, як переможець надіслав замовнику 21.07.2016 підписаний проект договору.

Як аудитори моніторять закупівлі, відколи запрацювала нова редакція Закону

Висновки судів попередніх інстанцій

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли таких висновків.

По-перше: на момент поновлення перебігу 30-денного строку після прийняття органом оскарження рішення від 02.06.2016 № 1162-р/пк-ск про припинення розгляду скарги ТОВ «Діалінк» через її відкликання, фактично укласти договір все одно було неможливо зважаючи на вжиті судом заходи до забезпечення позову в межах справи № 910/8358/16. А це обмежило сторони у справі — позивача та відповідача у реалізації права, передбаченого Законом № 1197, на укладення договору про закупівлю.

По-друге: обставини щодо оскарження ТОВ «Діалінк» процедури закупівлі до АМКУ і до суду (справи № 826/6080/16 та № 910/8358/16) вказують на те, що перебіг строків для укладання договору було зупинено. Тобто до моменту скасування ухвали господарського суду м. Києва від 30.05.2016 у справі № 910/8358/16 (про забезпечення позову шляхом заборони укладення договору з переможцем проведеної процедури закупівлі) судом апеляційної інстанції, тобто до 20.07.2016, сторони (замовник і ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР») були позбавлені можливості укласти договір за наслідками проведення процедури закупівлі (підстава — ст. 18 Закону № 1197).

Суди відхилили твердження ТОВ «Діалінк» про неправомірність та безпідставність визначення переможцем процедури закупівлі саме ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР»: на переконання третьої особи, він надав недостовірну інформацію у складі конкурсної пропозиції. А зазначені обставини були предметом розгляду Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/6080/16. Його постановою від 02.09.2016 ТОВ «Діалінк» відмовлено у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення органу оскарження № 521-р/пк-ск від 18.03.2016 про зобов’язання замовника скасувати всі рішення, прийняті після розкриття ПКТ учасників закупівлі послуг.

Вердикт ВГСУ

Проте, нагадаємо, колегія суддів ВГСУ вирішила, що такі висновки господарських судів попередніх інстанцій — передчасні та зроблені без належного з’ясування всіх обставин.

Розгляд скарги зупиняє перебіг строків, встановлених абзацами третім і четвертим частини 2 статті 31, абзацом четвертим частини 5 статті 36, абзацом другим частини 3 статті 39 цього Закону № 1197. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
(ч. 9 ст. 18 Закону № 1197)

Касаційна інстанція зауважила, що господарські суди попередніх інстанцій правильно встановили: не погоджуючись із рішенням відповідача (замовника) щодо визначення переможцем за результатами проведених державних закупівель ТОВ «ЕС АЙ ЦЕНТР», 29.04.2016 ТОВ «Діалінк» подало скаргу до АМКУ, яка прийнята до розгляду 04.05.2016. Процедура оскарження закінчилася 02.06.2016: АМКУ виніс рішення про припинення розгляду скарги. Проте суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки зазначеним обставинам справи щодо зупинення перебігу строків та їх продовження. А отже, і щодо можливості укладення договору після спливу строку, передбаченого абзацом 4 частини 2 статті 31 Закону № 1197.

Також ВГСУ звернув увагу на те, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у т. ч. ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (ч. 5 ст. 40 Закону № 1197). Продовження строку дії договору та виконання зобов’язань з передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі:

  • виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у т. ч. непереборної сили,
  • затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі, можливе лише після укладення такого договору, а не на стадії акцепту пропозиції та укладення договору.

Оскільки зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, то, згідно з позицією ВГСУ, суди прийшли до передчасних висновків у справі. Як наслідок, колегія суддів ВГСУ вирішила, що судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обгрунтованими.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
(п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України)

За таких обставин ВГСУ частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ «Діалінк» на рішення господарського суду м. Києва від 21.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2017, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій — скасував з направленням справи № 910/16541/16 на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Під час нового розгляду справи суди мають:

  • врахувати викладене у рішенні касаційної інстанції;
  • всебічно і повно з’ясувати обставини справи;
  • перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін;
  • вирішити спір відповідно до норм матеріального права, що слід застосовувати до таких правовідносин.
Із постановою ВГСУ від 12.04.2017 у справі за № 910/16541/16 можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР)

Замість епілога

Отже, як бачимо, обидва переможці торгів почергово то вигравали, то програвали закупівельні «бої». ТОВ «Діалінк» пройшло довгий шлях до перемоги в суді аж у касаційній інстанції. Але чи таки це перемога, чи прийме за нового розгляду справи місцевий господарський суд нове рішення на користь ТОВ «Діалінк» — ще під сумнівом. Проте в будь-якому разі справа цікава тим, що станом на сьогодні законний строк для укладання договору в цій справі минув. І як бачимо, на це звертає увагу й касаційна інстанція. А укладання договору поза межами визначеного законом строку має наслідком нікчемність договору.

Цікаво, чи зобов’яже все-таки суд замовника за нового розгляду укласти договір? Тож стежитимемо за розвитком подій у цій справі далі. Адже за даними ЄДРСР на момент нашого дослідження новий розгляд справи був призначений на 21.06.2017 й нового рішення місцевого суду ще не було.

Корисно буде порівняти нове рішення в аналізованій справі з іншими судовими прецедентами. Адже нині в судовій практиці є непоодинокі випадки, коли після спливу строку, передбаченого для укладання договору, суд все-таки задовольняв позови та зобов’язував замовників укласти договори про закупівлю.

Наприклад, ВГСУ постановою від 26.04.2017 у справі № 910/14194/16 залишив без задоволення касаційну скаргу ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 та рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14194/16 — без змін.

У цій справі ТОВ «Компанія «Профі-строй» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі — ДП «НАЕК «Енергоатом») про зобов’язання укласти договір поставки на умовах запропонованого ТОВ «Компанія «Профі-строй» проекту договору від 27.07.2016 щодо поставки запасних частин до компресорів, ПКТ якого було акцептовано за результатами відкритих торгів.

Господарський суд м. Києва рішенням від 26.09.2016 позов задовольнив повністю. Суд зобов’язав ДП «НАЕК «Енергоатом» укласти з ТОВ «Компанія «Профі-строй» договір поставки на умовах запропонованого ТОВ «Компанія «Профі-строй» проекту договору від 27.07.2016.

При цьому Київський апеляційний господарський суд постановою від 30.01.2017 рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2016 залишив без змін.

Проте, не погоджуючись із судами попередніх інстанцій, ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» подало касаційну скаргу. У ній просило оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У цій справі касатор звертав увагу суду на порушення судами попередніх інстанцій статті 41 Закону № 1197. Вона передбачає, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням зазначених у цій нормі строків (ч. 2 ст. 31 Закону № 1197). Проте касаційна інстанція звернула увагу касатора на таке.

Як встановив суд апеляційної інстанції, ДП «НАЕК «Енергоатом» розглянуло в межах строку для укладання договору лист позивача від 01.07.2016, в якому позивач вимагає роз’яснити, чому відповідач не вчиняє дії з укладання договору. У листі від 07.07.2016 ДП «НАЕК «Енергоатом» надало інформацію, що документи для укладання договору були направлені ініціатору процедури закупівлі — ВП «Атомкомплект». Тобто підтвердило, що вчиняє дії, спрямовані на укладання договору. Однак жодних дій, спрямованих на укладання договору, відповідач не вчиняв. Тож колегія суддів ВГСУ зазначила в рішенні, що немає підстав для застосування статті 41 Закону № 1197, а саме: в частині нікчемності договору, у зв’язку з його укладенням з порушенням строку, передбаченого абзацом четвертим частини 2 статті 31 Закону № 1197, оскільки такий наслідок спричинений діями самого замовника — ДП «НАЕК «Енергоатом».



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді