Під час вебінару 27 червня слухачі довідалися про зміни в особливостях закупівель енергосервісу, запровадження онлайн-моніторингу публічних закупівель Держаудитслужбою, закупівлі за рамковими угодами. Багато хто скористався нагодою поставити запитання фахівцеві. А ось і відповіді на найактуальніші з них
Що саме є
предметом закупівлі енергосервісу? Газ? Чи може електроенергія бути предметом закупівлі?
Ні, це не газ і не електроенергія.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» від 09.04.2015 № 327-VІІІ предметом енергосервісного договору є здійснення енергосервісу — комплексу технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Це означає, що у разі закупівлі енергосервісу предметом закупівлі буде не газ, тепло чи електроенергія, а комплекс заходів, що їх має здійснити виконавець енергосервісу, завдяки яким замовник отримає скорочення споживання газу, тепла та/або електроенергії.
Чи планується в новій редакції Закону про публічні закупівлі враховувати Закон про санкції?
Ні. Гадаємо, у цьому немає потреби, оскільки Закон України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VІІ (далі — Закон про санкції) регулює дії держави, що носять тимчасовий характер. Натомість Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон № 922) встановлює постійні правила, за якими мають здійснюватися закупівлі товарів, робіт і послуг. А от внести зміни до Закону про санкції і більш чітко виписати норму щодо заборони участі в публічних закупівлях буде доречним.
Чи існують будь-які рекомендаційні або ж нормативні документи щодо мотивування роботи членів тендерних комітетів, їх додаткових посадових обов’язків? А також — підрозділів підприємств, що можуть створювати з метою здійснення закупівельної діяльності? Чи робота ТК передбачається винятково на громадських засадах?
Таких конкретних документів немає. Але замовники у власних внутрішніх актах (Порядок преміювання співробітників, Положення про тендерний комітет тощо) можуть передбачити відповідні положення щодо преміювання співробітників за організацію та здійснення закупівельної діяльності.
Крім того, на практиці є випадки, коли замовники в своїй структурі створюють окремі підрозділи, до функціональних обов’язків яких належить організація та здійснення закупівельної діяльності. Працівники цих структурних підрозділів за свою роботу отримують заробітну плату.
Чи має право ДАС наразі, до внесення змін у законодавство та прийняття відповідного Порядку, перевіряти саме публічні закупівлі та накладати штрафні санкції на тендерний комітет?
На сьогодні згідно із Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XІІ до головних завдань Державної аудиторської служби належить державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі. Оскільки відповідно до Закону № 922 такого поняття, як «державні закупівлі», немає — немає й підстав для державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про публічні закупівлі до внесення відповідних змін.
Рамкова угода — це не договір про закупівлю. По суті, це угода про наміри закупити конкретний товар чи послугу у конкретного кола потенційних постачальників.
Крім того, у цьому випадку, найімовірніше, йдеться про допорогові закупівлі. А для закупівель, очікувана вартість яких є нижчою ніж 200 тис. грн, Закон № 922 передбачає можливість або використовувати систему ProZorro для вибору постачальників, або лише оприлюднювати в системі звіти про укладені договори.
Отже, якщо не використовуватимете систему ProZorro для кожної конкретної закупівлі (специфікації), то публікуйте за кожною з них звіти.
Надайте, будь ласка, приклад предмета закупівлі за рамковою угодою.
За рамковими угодами можна закуповувати будь-які товари та послуги.
У міжнародній практиці найчастіше рамкові угоди укладають для закупівлі канцтоварів, витратних матеріалів, комп’ютерної техніки, паливно-мастильних матеріалів, меблів, лікарських засобів, послуг з прибирання, послуг з ремонту техніки тощо.
Чи обов’язково проводити закупівлю через рамкову угоду, якщо вона укладена? Чи можна на неї не зважати і проводити закупівлю через ProZorro з іншими учасниками?
Рамкову угоду укладають, щоб визначити обмежене коло гарантованих постачальників товарів або надавачів послуг, на строк до чотирьох років. Її наявність дає замовнику можливість швидко забезпечувати власні потреби на умовах, що визначені в рамковій угоді.
У випадку, коли з якихось причин рамкова угода перестає відповідати своїй меті (зміна потреб замовника, зміна кон’юнктури ринку, недобросовісні дії постачальників), замовник може її припинити і проводити необхідні закупівлі за процедурами закупівель.
Для закупівель за рамковими угодами в річному плані потрібно встановлювати суму закупівлі не на чотири роки, а тільки на один рік? А як потім оголошувати торги — зазначати очікувану вартість закупівлі теж на один рік?
Для укладення рамкової угоди замовник проводить процедуру відкритих торгів. Плануючи цю процедуру, замовник у річному плані (який складають на рік), зазначає очікувану вартість орієнтовної річної потреби в товарах чи послугах.
Після укладення рамкової угоди для здійснення конкретної закупівлі замовник проводить відбір (конкурентний відбір) через електронну систему. Проведення відбору (конкурентного відбору) має бути також відображено у річному плані (того року, в якому проводять конкретну закупівлю) з обов’язковим посиланням на укладену рамкову угоду.
