експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
На яких умовах надають забезпечення тендерної пропозиції, хто з нерезидентів може бути страховиком, у якій валюті оформляти страхову гарантію — про це й не лише у статті
Якщо замовник вимагає надати забезпечення тендерної пропозиції, в тендерній документації він має зазначити умови його надання. Зокрема, вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення не повертають учаснику. У такому разі учасник разом з тендерною пропозицією надає і її забезпечення.
Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати:
0,5% очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт
3% у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.
Виконання зобов’язання можна забезпечувати неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України; ЦК).
При цьому відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону № 922 забезпечення тендерної пропозиції — це надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Норми ЦК є загальними нормами щодо зобов’язань, норми Закону № 922 — спеціальними щодо публічних закупівель, зобов’язань.
Хоч ЦК й дозволяє різні види забезпечення зобов’язання, але Закон № 922 надає право замовнику встановлювати забезпечення тендерної пропозиції тільки у вигляді гарантії. А от видів гарантії Закон № 922 не визначає. Тож далі звернемося до загальних норм ЦК.
так само, як і банківську, може бути видано в електронному вигляді з накладенням електронного цифрового підпису
Так, за частиною 1 статті 560 ЦК за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Отже, в публічних закупівлях замовник має право встановити забезпечення тендерної пропозиції у вигляді будь-якого із зазначених трьох видів гарантії, зокрема й страхової.
Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи на території України користуються правом на страховий захист нарівні з громадянами і юридичними особами України (ст. 44 Закону № 85/96)
Перелік страховиків в Україні передбачений у статті 2 Закону № 85/96. Ось хто має право здійснювати страхову діяльність на території України:
фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Слід врахувати, що учасників кожної з таких установ має бути не менше трьох, та інші особливості, передбачені Законом № 85/96 (далі — страховики-резиденти);
зареєстровані Уповноваженим органом відповідно до Закону № 85/96 та законодавства України постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній, які також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі — філії страховиків-нерезидентів).
Страховиками-нерезидентами вважаються фінансові установи, що створені та мають ліцензію на провадження страхової діяльності відповідно до законодавства тих іноземних держав, у яких вони зареєстровані.
Положення Закону № 85/96, що застосовуються до страховиків-резидентів, поширюються і на філії страховиків-нерезидентів з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
винятково зі страхування ризиків, пов’язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), якщо об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв’язку з таким транспортуванням товарів;
перестрахування;
страхове посередництво, таке як брокерські та агентські операції стосовно: перестрахування, винятково зі страхуванням ризиків, пов’язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), якщо об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв’язку з таким транспортуванням товарів;
допоміжні послуги зі страхування, такі як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій.
Отже, страховиком нерезидента — юридичної особи для надання страхової гарантії як забезпечення тендерної пропозиції можуть бути страховики-резиденти у розумінні Закону № 85/96. При цьому страховики-нерезиденти у розумінні Закону № 85/96 не можуть страхувати ризики за тендерною пропозицією нерезидента як забезпечення тендерної пропозиції.
Страхувальниками визнають юридичних осіб та дієздатних фізичних осіб, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. (ст. 3 Закону № 85/96)
Страхувальник і страховик укладають договір страхування. Це письмова угода, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування. Або ж подати допомогу, виконати послугу тощо. Своєю чергою страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону № 85/96).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані, зокрема, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
Міжнародні системи страхування вимагають застосовувати уніфіковані умови страхування. Тож договори страхування укладають відповідно до таких умов страхування, з урахуванням вимог, передбачених Законом № 85/96. (ст. 16 Закону № 85/96)
Валюта страхової гарантії
Часто виникають питання, у якій валюті оформляти страхову гарантію та чи може вона бути оформлена не в гривні.
Звернемося до положень статті 19 Закону № 85/96, яка регулює питання валюти страхування. Так, страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник-нерезидент — у іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чиним законодавством України, з урахуванням положень частини 4 цієї статті при укладанні договорів страхування життя.
Одностайне із Законом № 85/96 і Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затверджене постановою Правління НБУ від 11.04.2000 № 135. Його пункт 1 практично повторює наведену норму.
Якщо ж виникає потреба визначити розмір страхового платежу у вільно конвертованій валюті для надання послуг страхувальникам-нерезидентам, то суму платежу у гривнях перераховують у вільно конвертовану валюту за офіційним обмінним курсом НБУ на день проведення платежу.
Отже, страхова гарантія нерезидента може бути оформлена як у гривні, так і у вільно конвертованій валюті.
