Зміни у правилах визначення вартості будівництва і роль інженера-консультанта
ОЛЕКСАНДР НЕПОМНЯЩИЙ,президент Міждержавної гільдії інженерів консультантів, доктор наук з державного управління, професор кафедри публічного адміністрування МАУП, керівник Наукової школи управління ризиками при будівництві та експлуатації об’єктів нерухомості
Під час спорудження й експлуатації об’єктів нерухомості виникає чимало ризиків. Кінцевий продукт будівництва (будівля) має відповідати проектним рішенням, будівельним нормам, вимогам технічного регламенту, запитам інвесторів та споживачів. Тож на всіх учасників будівництва покладена висока відповідальність.
Це стосується і замовників. Законодавство не встановлює для них спеціальних вимог, адже така діяльність не підлягає ліцензуванню. Та попри це — надає серйозні повноваження і передбачає досить жорсткі санкції у разі порушень.
Замовники мають не лише розумно і законно витрачати кошти, а й забезпечити якісне будівництво, відповідність збудованого об’єкта суспільним потребам. Все це вимагає певних професійних навичок і є особливо актуальним в умовах фінансової децентралізації.
Утримувати фахову службу замовника у розпорядників коштів, для яких будівництво не є основним видом діяльності, досить обтяжливо. Як же бути розпорядникам, скажімо, сільським громадам?
Вихід із цієї ситуації давно знайшли країни з розвиненою ринковою економікою. У них є організації, які на договірних засадах виконують функції замовника та фахово управляють проектом. Саме тому ми наполегливо працюємо над запровадженням в Україні незалежного інженера-консультанта — спеціалізованої інжинірингової організації або спеціаліста, що забезпечує організаційне та консультаційне супроводження проектування і будівництва об’єктів.
Інженер-консультант виступає в ролі експерта, який:
- консультує замовника з реалізації проекту;
- допомагає з визначенням оптимальних постачальників і підрядників;
- об’єктивно і незалежно керує будівництвом на майданчику;
- повністю супроводжує проект на всіх стадіях.
Він відповідає за дотримання норм законодавства у частині делегованих замовником повноважень. За потреби його залучають до участі у вирішенні спорів, особливо на етапах досудового (позасудового) врегулювання спорів: управління претензіями, медіація, адьюдикація через Раду з врегулювання спорів (DAB), арбітраж.
Інституція інженера-консультанта у будівництві
Законодавство наразі містить всі передумови, аби запровадити інституцію інженера-консультанта у будівництві. Діяльність інженера-консультанта урегульовують, зокрема, накази:
- Мінекономрозвитку «Про затвердження зміни № 6 до Національного класифікатора України ДК 003:2010» від 26.10.2017 № 1542. Саме цей документ включив до ДК 003:2010 нову професію «інженер-консультант (будівництво)», код 2142.2;
- Мінрегіону «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» від 08.08.2017 № 192;
- національного органу стандартизації* «Про прийняття змін до національних нормативних документів» від 16.04.2018 № 102 (далі — Наказ № 102);
- Мінсоцполітики «Про затвердження Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках» від 23.06.2017 № 1050.
На сьогодні на рівні закону передбачено залучення інженера-консультанта у сфері дорожнього будівництва. Діють вимоги щодо проведення контролю якості робіт з нового будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг загального користування, затверджені постановою КМУ від 28.12.2016 № 1065. Державний класифікатор професій ДК 003:2010 містить тепер професію «інженер-консультант (будівництво)», а Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи»), затверджений наказом Держбуду від 21.02.2000 № 32, визначає кваліфікаційні характеристики професії «інженер-консультант».
Залучення інженера-консультанта передбачає його незалежність, об’єктивність, неможливість застосувати домовленості, які б призводили до удорожчання проекту або його ускладнення, невиправданого зростання цін та витрат замовника.
Замовник та інженер-консультант укладають окремий договір (контракт), в якому визначають обсяги прав та обов’язків сторін.
Оплата послуг інженера-консультанта
Оплату послуг інженера-консультанта, якщо замовник залучив його до будівництва, тепер урегульовує ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
Так, Наказ № 102 вніс зміни до:
- ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі — ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013);
- ДСТУ-Н Б Д. 1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та кошторисного прибутку у вартості будівництва».
На ринку інжинірингових послуг важливою є Зміна № 2 до ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013, що урегулювала визначення обсягу та розподілу коштів, передбачених у кошторисі на утримання служби замовника. Цитуємо:
«До глави 10 „Утримання служби замовника“ (графи 6 та 7) включаються кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду) в розмірі, який, як правило, складає до 2,5% від підсумку глав 1-9, графа 7. Якщо замовник будівництва залучає спеціалістів технічного нагляду з покладанням на них окремих функцій замовника будівництва, що обумовлюється договором, до глави 10 „Утримання служби замовника“ (графи 6 та 7) окремими рядками включаються кошти на утримання служби замовника (як правило, в розмірі до 1,0%) та на здійснення технічного нагляду (як правило, в розмірі до 1,5%). Додатково можуть включатися кошти на надання послуг інженера-консультанта (як правило, в розмірі до 3%) у разі його залучення. Розмір вищезазначених коштів приймається за відповідними розрахунками. По об’єктах будівництва, спорудження яких здійснюється із залученням іноземних кредитів, наданих під державні гарантії, на стадії складання інвесторської кошторисної документації кошти на покриття витрат з надання послуг інженером-консультантом визначаються за обгрунтовуючими розрахунками в межах ліміту коштів, обчислених з використанням указаного показника, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Витрачання коштів здійснюється на підставі обгрунтовуючих розрахунків виходячи з трудовитрат спеціалістів на виконання ними своїх функцій та вартості одного людино-дня, погодженого із замовником».
Отже, тепер ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 визначає частку витрат на проведення технічного нагляду у загальних витратах на утримання служби замовника. Раніше замовники визначали її за листом Держбуду від 04.10.2000 № 7/7-1010 про врахування коштів на утримання служби замовника в інвесторській кошторисній документації.
Перелік базових послуг є основою для обгрунтування розміру коштів, необхідних для залучення замовником до реалізації проектів інженерів-консультантів.
Як окреслені зміни у правилах визначення вартості будівництва враховує замовник?
Зміни у розподілі коштів на контроль та нагляд
Замовник виконує свої функцій, пов’язані з організацією будівництва, відповідно до законодавства. Наведемо окремі норми, що стосуються контролю та нагляду за будівництвом.
1. Замовник будівництва забезпечує проведення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об’єкта для контролю за:
- дотриманням проектних рішень та вимог державних будівельних норм стандартів і правил;
- якістю та обсягами виконаних робіт.
Технічний нагляд проводять особи, що мають виданий відповідно до законодавства кваліфікаційний сертифікат (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV, Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затверджений постановою КМУ від 11.07.2007 № 903).
ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 обов’язковий під час визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій
2. Замовник може проводити технічний нагляд самостійно або делегувати в установленому законодавством порядку такі повноваження третій особі — спеціалізованій організації або спеціалісту — з визначенням у договорі підряду їх повноважень (п. 28 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668).
3. Замовник має право для контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень укласти договір про такий вид послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначають функції та повноваження такого спеціаліста (ч. 3 ст. 881 Цивільного кодексу України).
Отже, з огляду на вартість, складність, інші особливості проекту, а також власні потреби і можливості замовник будівництва може:
- самостійно виконувати функції замовника і забезпечувати технічний нагляд силами власних працівників. Кошти на утримання служби замовника, у т. ч. кошти на проведення технічного нагляду, він передбачає в розмірі до 2,5% від підсумку глав 1-9, графа 7 зведеного кошторисного розрахунку;
- залучати до виконання технічного нагляду сторонні організації або спеціалістів на договірній основі, а решту функцій замовника залишати за собою. У кошторисному розрахунку він передбачає кошти так: на утримання служби замовника — в розмірі до 1,0%; на проведення технічного нагляду — в розмірі до 1,5%; разом — 2,5%;
- залучати інженера-консультанта на виконання частини функцій замовника. Додатково він включає кошти в розмірі до 3%, а загалом витрати становитимуть до 5,5%;
- залучати інженера-консультанта, який прийматиме від його імені всі необхідні рішення, фахово виконуватиме функції замовника та широке коло обов’язків, визначених договором. Суму витрат на такі послуги замовник встановлює в розмірі до 5,5% від глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку.
Докладну інформацію про запровадження інституції інженера-консультанта та імплементацію міжнародно визнаних форм будівельних контрактів дізнавайтеся на сайті ГС «Міждержавна гільдія інженерів консультантів».