⚡️ Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогамиДержзакупівлі: Закупівельна практика доводить, що допорогові закупівлі потрібно врегулювати на законодавчому рівні. І такі зміни пропонує законопроект № 8265. Як вони вплинуть на роботу замовників?
Наталія Шимко: Справді, ми сьогодні часто говоримо про те, що нормативне регулювання закупівельних процесів потребує змін. Мінекономрозвитку працювало над їх розробленням уже довгий час і отримало можливість включити напрацьовані пропозиції з удосконалення законодавства у сфері закупівель до законопроекту № 8265. Законопроект був поданий як невідкладний Президентом до Верховної Ради. Ми очікуємо, що він обов’язково буде ухвалений.
Цей законопроект передбачає багато позитивних норм, у тому числі тих, над якими працювало наше міністерство, і ми сподіваємось, що депутати їх підтримають.
Пропоновані нами зміни з регулювання допорогових закупівель — дуже актуальні. Про що йдеться?
Ми помітили, що останнім часом замовники проводять мало допорогових закупівель через електронну систему закупівель (ЕСЗ), більше укладають прямі договори. Тому багато бюджетних коштів потрапляє в сіру зону. Закупівлі відбуваються не на конкурентних засадах, це може призводити до завищення вартості договору. А дрібні закупівлі, менше ніж 50 тис. грн, узагалі важко проаналізувати й проконтролювати.
Тому ми пропонуємо встановити норми, які врегулюють проведення замовниками допорогових закупівель через ЕСЗ за таким механізмом. Якщо очікувана вартість закупівлі менше ніж 50 тис. грн, замовники укладають прямий договір і звітують. Або ж проводять такі закупівлі через ЕСЗ. Так усі бачитимуть, що купують, на яку суму, якої вартості.
Якщо очікувана вартість перевищує 50 тис. грн, але менша за порогові межі, — діють правила спрощеної закупівлі. Її алгоритм майже нічим не відрізняється від того, що сьогодні є в ЕСЗ для допорогової закупівлі. Вводяться лише фіксовані мінімальні терміни для періоду уточнення, подання пропозицій, кваліфікації та визначення переможця, а також укладення договору.
Ми розуміємо, що іноді бувають термінові закупівлі. І тут навіть 7-10 днів, які надані для спрощеної закупівлі, можуть бути критичними. Тому передбачили винятки із закону, які дають змогу укласти прямі договори й прозвітувати в системі. Вони приблизно такі самі, як і для переговорної процедури — не відбулися торги, неконкурентний ринок тощо.
Якщо говорити про аварійність чи терміновість закупівель — законопроект також передбачає можливість не проводити спрощену закупівлю у випадку нагальної потреби в придбанні певних товарів, робіт або послуг. Але замовник має обгрунтувати, через які
обставини виникла така нагальність, написати, чому саме закупівля була термінова й не було змоги застосувати спрощену процедуру через ЕСЗ.
Переконані, що замовникам буде зручніше проводити закупівлі, коли їхні дії урегулюють. Хоча й розуміємо, що обов’язкове проведення в електронній системі спрощених закупівель — додаткове навантаження на замовників. Тому наше завдання зробити такі закупівлі простими. Щоб сама закупівля відбувалася в системі швидко, не забирала багато сил і часу в замовників.
Як визначити предмет закупівлі: 6 ключових акцентівТож маємо навчити замовників, як правильно проводити такі закупівлі, як спростити вимоги до предмета закупівлі й кваліфікації учасників.
Ідея, що невеликі за вартістю закупівлі теж мають бути в системі, не нова. Багато країн у світі її практикують. Чому? Тому що насправді таких закупівель сумарно виходить дуже багато. Були певні періоди, коли в Україні за сумою закупівель що допорогові, що понадпорогові були майже однакові. І тоді, якщо говорити про ефективність витрачання однакових грошових кошиків, потрібно аналізувати, що з такими закупівлями відбувається.
ДЗ: Але є замовники, які не хочуть працювати в системі і шукають обхідні шляхи.
Н. Ш.: Найчастіше замовники не використовують конкурентні інструменти через те, що їм не вистачає знань. Та й працювати за звичкою легше. Є вже якісь постачальники, які багато років щось постачають, тож наче нікого іншого й шукати не треба.
Замовники не замислюються над тим, що вони могли б купити це або кращої якості, або за кращою ціною. У них є постачальник, вони з ним і працюють. Тому є певна неефективність використання коштів.
Якщо замовникам створити додаткові інструменти, які дадуть змогу проводити закупівлі в конкурентний спосіб, це піде на користь.
Інструмент допорогових закупівель у нас уже випробуваний, замовники ним більш-менш користуються. Але оскільки він не обов’язковий на рівні закону, замовники в цей бік не дуже дивляться.
Ми проводили не одне опитування, де й учасники, і замовники говорили, що допорогові закупівлі потрібно врегулювати обов’язково.
ДЗ: Допорогові закупівлі, хоч і не великі за сумами, але їх багато. Якщо їх перевести в систему, потрібні будуть інструменти, які спростять роботу замовників.
Н. Ш.: Так, ми працюємо над тим, аби запропонувати замовникам інструменти, які полегшать їхню роботу. Це, наприклад, електронні каталоги, які широко використовують у світі.
По суті, це вже відібрані централізованими закупівельними організаціями (ЦЗО) за конкретними характеристиками постачальники певних товарів. Замовник може зайти на електронний ресурс, вибрати те, що йому потрібно. Далі система сама проведе конкурентний відбір між учасниками й запропонує замовнику, у кого це краще купити.
Такий інструмент дуже корисний для закупівлі товарів, які широко застосовують замовники для своїх потреб. Тобто електронні каталоги замовники зможуть застосовувати не для спеціалізованих закупівель, а для закупівель товарів широкого вжитку.
ДЗ: Ринок — динамічний. Хто подбає про те, аби дані в електронних каталогах були актуальними?
Н. Ш.: Ми розуміємо, що це досить складна робота, яку не повинен проводити кожен замовник. Її виконуватимуть професійні замовники.
Актуалізація каталогів — завдання, яке покладатиметься на ЦЗО. Вони формулюватимуть технічні вимоги до таких предметів закупівлі, проводитимуть попередній відбір постачальників за кваліфікаційними вимогами та технічними характеристиками, узагальнюватимуть отриману інформацію в каталогах та стежитимуть за підтриманням їх в актуальному стані.
ДЗ: Невже кожна регіональна ЦЗО складатиме свої електронні каталоги?
Н. Ш.: Якщо буде багато ЦЗО, можливо, вони будуть конкурувати між собою. Ми не плануємо суттєво обмежувати їхньої кількості й роботи. Але спочатку на одній ЦЗО подивимося, як це працюватиме.
ДЗ: Коли в планах технічна реалізація електронних каталогів? Можна чекати на їх появу на початку наступного року?
Н. Ш.: Думаю, трохи пізніше. Десь у першому півріччі 2019 року.
Це складний функціонал. Наразі ми разом із Київською школою економіки напрацьовуємо, як саме концептуально він має працювати. А потім подивимося, як ліпше все реалізувати в системі.
? ДЗ: Які ще зміни передбачає законопроект № 8265? Що в перспективі очікуваних змін актуально знати замовникам?
Н. Ш.: Законопроект складається з кількох блоків. Один з них — удосконалення оскарження, адже на сьогодні в його механізмі існує кілька проблемних зон. Наприклад, велика кількість скарг надходить до органу оскарження без оплати, а тому члени колегії змушені витрачати час на ухвалення рішень щодо залишення їх без розгляду. У законопроекті пропонується, щоб скаржники вносили плату через систему. Тоді до АМКУ потраплятимуть тільки оплачені скарги.
10 підстав, коли замовник зобов'язаний відхилити учасникаНабуло розголосу й таке зловживання на механізмі оскарження, як «тролінг». Коли учасники спеціально подають скаргу, щоб або зірвати процедуру закупівлі, або затягнути її, або вплинути на інших учасників. У відсотковому значенні високовартісні закупівлі частіше страждають від «тролінгу», а закупівлі невеликої вартості, навпаки, рідше оскаржують. Тому треба було придумати запобіжний захід. Так виникла ідея диференційованої плати за оскарження, яка дасть змогу прив’язатися до очікуваної вартості закупівлі. Якщо ж скаржник подав скаргу й орган оскарження її задовольнив, плату йому повертають. Це теж робить механізм оскарження справедливішим.
Є й інші зміни — у строках оприлюднення, можливості виправляти помилки, допущені учасниками в тендерних пропозиціях, відповідальності замовників за порушення закону. Є уточнення, які відкоригують технічні розбіжності між ЕСЗ та законом.
ДЗ: Законопроект № 8265 Президент вносив до Верховної Ради як невідкладний, але до цього часу він не пройшов навіть першого читання. Чи можете спрогнозувати строки його ухвалення?
Н. Ш.: Спрогнозувати дії депутатів важко. Та якщо законопроект № 8265 депутати не підтримають, Мінекономрозвитку шукатиме інші законні шляхи. Ми маємо впровадити зміни, адже цього вимагають обставини — законодавчі недосконалості, певні технічні проблеми, що через це виникають. Крім того, Україна має виконувати зобов’язання, які вона взяла на себе в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Ми наразі розробляємо ще один законопроект, спрямований на гармонізацію нашого законодавства з європейськими директивами. До цього законопроекту також будуть включені окремі норми, які містить законопроект № 8265.
