⚡️ Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогамиДержзакупівлі: DoZorro нещодавно виповнилося два роки. Що Ви вважаєте найбільшим досягненням проекту?
Іван Лахтіонов: За час роботи ми багато чого досягли. Із сайту для подання скарг нам вдалося створити потужний моніторинговий портал, організувати розгалужену мережу громадських організацій, запустити чимало проектів. Усе це дало змогу привернути увагу до проблем у публічних закупівлях.
Портал DoZorro інтегрований з електронною системою закупівель ProZorro, і на ньому автоматично відображаються всі закупівлі, які проводять замовники. Тобто ми можемо досліджувати дані, що є в системі.
Для цього розвиваємо свої аналітичні інструменти:
· публічний модуль аналітики — із його допомогою кожен може детально проаналізувати закупівлі. Можна відібрати потрібну інформацію за містами, постачальниками, замовниками, предметами закупівель, договорами й додатковими угодами, датою реєстрації та скаргами;
· професійний модуль аналітики — він призначений для професійних аналітиків;
· модуль аналітики медичних закупівель — ми презентували його 31 жовтня. І плануємо з його допомогою досліджувати не лише регіональні закупівлі ліків, а й міжнародні, у цьому співпрацюватимемо з МОЗ.
ДЗ: На с
вяткуванні річниці DoZorro Ви оголосили про запуск штучного інтелекту. Якого результату від нього очікуєте?
І. Л.: Алгоритм штучного інтелекту має нам допомагати. Він шукатиме в системі проблемні закупівлі, проаналізувавши їх за безліччю параметрів. Інформацію про такі закупівлі ми оприлюднюватимемо на своєму порталі.
Сподіваємося, що з часом зможемо передати цей інструмент органам контролю так само, як передали ризик-індикатори. А поки що штучний інтелект відбирає закупівлі, над якими далі працюють громадські організації з Dozorro-спільноти. Ми запустили свої ризик-індикатори, щоб виявляти ризикові закупівлі. У нас є своя база відгуків, ризик-індикаторів — усе це допомагає відстежувати закупівлі з порушеннями і є складовою штучного інтелекту, який із кожним днем роботи відшліфовує свою майстерність.
ДЗ: Чи плануєте надалі співпрацювати з аудиторами?
І. Л.: Коли закупівлі були паперовими, документи бачили лише чиновники у своїх кабінетах. Із запуском електронної системи закупівель усі бачать усе. Кожен може зі свого комп’ютера побачити, що відбувається в тому чи тому тендері. Та однієї відкритості недостатньо — потрібні дії органів контролю.
Зміни, внесені ще 27 січня поточного року до Закону України «Про публічні закупівлі», запровадили моніторинг закупівель. Тобто де-юре аудитори отримали змогу перевіряти закупівлі та вживати заходів для контролю порушень у сфері закупівель. На практиці така можливість з’явилася тільки восени, коли для Держаудитслужби в ProZorro відкрили окремий кабінет та відбувся довгоочікуваний запуск системи індикаторів ризиків.
Ми покладаємо надії на аудиторів і сподіваємося, що моніторинг допоможе мінімізувати порушення, стримуватиме бажання порушити закон під час закупівлі. У своїх інструментах плануємо вже найближчим часом реалізувати функціонал, що дасть змогу відстежувати закупівлі, які моніторять аудитори. Це потрібно, щоб зрозуміти, наскільки дієвими є ці повноваження та чи впливають вони на ефективність закупівель. Якщо говорити просто — ми аналізуватимемо роботу аудиторів та повідомлятимемо про її результати. З огляду на відкритість цього процесу — це може робити будь-хто.
ДЗ: Яких порушень найчастіше припускаються замовники? Чи готові вони співпрацювати зі спільнотою?
І. Л.: Порушення зазвичай типові, їх мета — укласти договір із «своїм» учасником. Наприклад, коли вимоги тендерної документації замовники прописують під конкретного учасника, безпідставно відхиляють учасників чи визначають переможця. Або коли скасовують торги, на які прийшли «непотрібні» учасники, що мають шанс на перемогу.
Та бувають порушення через незнання та неуважність. Коли ми фіксуємо такі порушення, то насамперед пишемо звернення до замовника. Можливо, він припустився порушень не навмисно. Трапляються випадки, коли ми вказуємо на проблему й замовник її виправляє, та ще й дякує за допомогу.
Але буває, що замовники не йдуть на контакт. Наприклад, телефонуєш до них, щоб дізнатися про перебіг закупівлі, а у відповідь чуєш «нічого не знаємо, пишіть запит». У такому разі ми змушені писати запит, ставити в копію Держаудитслужбу, інші компетентні
органи чи організації. Це досить складний процес, який затягується на місяці й потребує пояснень у майбутньому не лише нам, а й іншим адресатам у листі.
ДЗ: Зроблено вже багато, хоча й не схоже, що Ви збираєтеся на цьому зупинитися. Поділіться планами на майбутнє.
І. Л.: Із технічних доробок — це, по-перше, сповіщення про статус закупівлі чи появу нових документів. Користувач зможе підписатися на закупівлю, яка його цікавить, і відстежувати всі зміни, що відбуватимуться в цій процедурі.
По-друге, це відкритий API для взаємодії між сайтом, сторонніми програмами та серверами. Нашою інформацією, у т. ч. відгуками, ми змогли б ділитися з бізнесом, наприклад майданчиками.
По-третє — перетворення кабінету замовника на професійний інструмент. Ми додамо до нього фільтри, сповіщення, можливість вивантажувати дані в ексель. Це має допомогати органам вищого рівня моніторити закупівлі своїх підопічних.
Загалом ми прагнемо захопити ідеєю чесних закупівель якомога більше громадян. Аби кожен, хто мешкає в Україні, ставав небайдужим до процесів, які відбуваються в публічних закупівлях.
