Відкладальна обставина рятує замовника, коли ще невідоме джерело фінансування або коли виконання договору залежить від бюджету. У статті пояснимо – як застосувати відкладальну обставину у публічних закупівлях
Замовники планують закупівлі та включають їх до річного плану, навіть якщо на момент планування ще не затверджено розпис бюджету. Водночас замовники мають дотримуватися вимог до укладення договорів лише після наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Відкладальна обставина у договорі про закупівлю, коли договір набирає чинності лише після появи фінансування, дозволяє замовникам розпочинати закупівлю заздалегідь. Та водночас дотримати бюджетне законодавство.
Відкладальна обставина: що це
Відкладальна обставина — це умова, за якої сторони договору пов’язують настання певних наслідків (відвантаження,оплату товару тощо).
Сторони можуть обумовити можливість настання або зміну прав та обов'язків певною дією чи подією, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, так званою «відкладальною обставиною».
Важливо! Відкладальна обставина для визначення строку виконання стороною своїх зобов’язань за укладеним договором фактично унеможливлює виконання умов зобов’язання до моменту настання такої ситуації (умови).
ВС у постанові від 12.02.2022 вказав, що відкладальна обставина повинна мати ймовірний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина. Тобто, якщо не настає передбачена обставина — немає підстав для виконання договору і зобов’язання мають лише декларативний, а не реальний (обов’язок їх виконання) характер.
Коли сторони укладають правочин з відкладальною обставиною, то пов'язують виникнення прав і обов'язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна ймовірність. Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі має обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них.
У момент укладання договору має бути невідомо, настане така обставина чи ні.
Чи можна встановити відкладальну обставину у договорі про закупівлю
Договір про закупівлю сторони укладають зокрема за нормами ЦК та ГК.
Особи (у т.ч. юридичні), які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’ язків обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні (ч. 1 ст. 212 ЦК)
Замовник має проаналізувати, чи виникнуть та за яких обставин відкладальні умови ще перед оголошенням закупівлі. Відкладальна обставина не є обов’язковою умовою договору. Однак якщо є ймовірність, що такі умови виникнуть, замовник має вказати умови про відкладальну обставину ще на етапі формування проєкту договору про закупівлю у складі тендерної документації. Адже умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця.
Договір про закупівлю є вчиненим (укладеним) з відкладальною умовою у разі, якщо замовник та переможець обумовили такою умовою настання прав, обов’язків, що виникають не з моменту укладання договору, а з моменту настання певної обставини.
Отже, коли сторони укладають договір, повинні узгодити, у т.ч., строк, протягом якого має бути виконане зобов’язання. Водночас строк обчислюється саме від моменту настання відкладальної умови, а не від дати підписання договору.
Зверніть увагу, що за частиною 1 статті 252 ЦК строки визначаються роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Тому перед складанням проєкту договору УО замовника варто врахувати норми глави 18 ЦК, якою регулюється визначення та обчислення строків.
Щоб встановити відкладальну обставину замовник може включити до умов договору такий пункт:
«Згідно з частиною 1 статті 212 Цивільного кодексу України, Договір буде укладено з відкладальною обставиною. Тобто Договір про закупівлю набирає чинності за наявності фінансування замовника на належному рівні». Іноді доцільно зазначити таке: «…за наявності підписаного фінансового плану на 202_ рік».
ВС у постанові від 12.06.2025 аналізує умову про відкладальну обставину:
«Права та обов`язки Сторін за цим Договором настають за умови настання відкладальної обставини (згідно ч. 1 ст. 212 ЦКУ), а саме: надання Підрядником Замовнику в забезпечення виконання цього Договору Гарантії згідно п. 10.9.1 цього Договору. Термін дії Гарантії — до «31» січня 2024 року включно».
Саме банківська гарантія є найпоширенішим прикладом відкладальної обставини. Із незвичних можна навести приклад, коли між сторонами договору передбачено певні відкладальні умови щодо розрахунку за надані послуги охорони у випадку крадіжки на об’єкті, що охоронявся.
ВС у постанові від 22.01.2025 не встановлює обов`язок направлення рахунку постачальником «останньої надії» на адресу споживача.
За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за договором, тобто, носить інформаційний характер.
Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.
Отже, якщо постачальник «останньої надії» не направив рахунок на оплату це не звільняє споживача від обов`язків сплатити за поставлений природний газ в строки, що визначені умовами Договору.
