Закон про публічні закупівлі: стара та нова редакція

UA RU
Автор
експерт, юрист-практик
Закон про публічні закупівлі № 922 досить молодий та вже встиг зазнати суттєвих змін. Розберімося, чому так багато запитів «Закон про публічні закупівлі 2019, 2020, 2021» та які зміни до нього внесла так звана «нова редакція».


Публічні закупівлі — це придбання замовником товарів, робіт і послуг за кошти платників податків, які здійснюються у порядку, встановленому законодавством.

ЗУ про публічні закупівлі: передумови створення

До 2016 року державні закупівлі в Україні проводились традиційно шляхом паперового оформлення без повноцінної конкуренції. У тендерах брали участь, як правило, одні й ті ж учасники.

Для виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС 25.12. 2015 Верховна Рада прийняла Закон «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, головна мета якого — забезпечення прозорих закупівель. На кого поширюється Закон, регламентує стаття 3 «Сфера застосування Закону».

Оскільки, згідно з Угодою зобов’язання України передбачали поетапне узгодження законодавства з питань закупівель із стандартами ЄС (всього 5 етапів), були підготовлені відповідні зміни до цього Закону.

Закон про публічні закупівлі — нова редакція

19.09.2019 Верховна Рада України ухвалила Закон № 114-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» і виклала Закон про публічні закупівлі в оновленій редакції, яку було введено в дію з 19.04.2020. Окрім включення нових положень до Закону, в рамках гармонізації законодавства з ЄС, також було внесено ряд змін, з урахуванням практики застосування суб’єктами сфери публічних закупівель положень Закону в попередній редакції.

Зміни в новому Законі перш за все спрямовані на: професіоналізацію сфери закупівель; урегулювання проблем допорогових закупівель, що за прогнозами передбачало виведення з тіні понад чверті мільйона закупівель на рік; впровадження нових електронних інструментів; боротьбу з недобросовісними учасниками та інше.

Законом, зокрема, введено такі нові поняття як:

З’явилась окрема стаття 2 Закону щодо визначення замовників та встановлення їх категорій.

Нова редакція Закону про публічні закупівлі передбачає проведення замовниками на етапі підготовки до тендеру ринкових консультацій з метою аналізу ринку.

Закон встановлює поступову відмову від тендерних комітетів та перехід до уповноважених осіб з 01 січня 2022 року.

Учасники отримали можливість виправляти помилки при проведенні конкурентних понадпорогових процедур закупівлі.

Додано кваліфікаційний критерій процедури закупівлі — наявність фінансової спроможності в учасника процедури закупівлі, яка підтверджується фінзвітністю (ст. 16).

У ст. 17 останньої редакції Закону про публічні закупівлі законодавець передбачив нові підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі.

Оскільки значна кількість оскаржень раніше була необґрунтованою та спрямованою на затягування проведення закупівель, Законом запроваджено новий порядок оскарження процедур закупівель.

Критеріями оцінки згідно зі статтею 29 Закону є ціна або вартість життєвого циклу або ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки.

Щодо завершення процедури закупівель і виконання договорів, розпочатих або укладених до введення в дію нової редакції Закону, то в цих випадках передбачено, що замовники мають керуватися вимогами старої редакції Закону про публічні закупівлі.

Докладно про зміни в Законі роз’яснило Мінекономіки України, яке є Уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, в листі від 21.12.2019 р. № 3304-04/55553-06.

Одна зі змін стосується відповідальності у сфері публічних закупівель, в зв’язку з чим статтю 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в новій редакції.

Відтепер штраф за порушення норм Закону може бути накладений не тільки на службових (посадових) чи уповноважених осіб замовника, а й на керівника замовника. Крім того, штрафи за дрібні порушення зменшились, а за значні порушення навпаки — збільшились.

Протоколи від імені органів державного фінансового контролю відповідно до статті 255 КУпАП за встановленою формою мають право складати уповноважені на те посадові особи органів державного фінансового контролю (наказ Держаудитслужби України від 01.12.2016 № 168).

Резюме

Під старою редакцією Закону про публічні закупівлі мають на увазі редакцію, що діяла до 19 квітня 2020 року.

З 19.04.2020 набрала чинності нова редакція Закону.

Щоб не заплутатись у законодавчих нормах, вчасно дізнаватись про зміни та їх наслідки, а також отримати алгоритми дій у нестандартних ситуаціях, приєднуйтесь до передплатників журналу «Держзакупівлі» та першої в Україні експертно-правової системи для закупівельників Експертус Держзакупівлі.

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді