У бюджетній установі є заплановані закупівлі, за якими наразі Казначейство може проводити оплату, як-то канцтовари, цемент. Проте бухгалтерія установи не дозволяє проводити закупівель, позаяк фактично на рахунку установи немає коштів. Бюджетні зобов'язання головний бухгалтер відмовляється брати. Чи правомірно це? Чи уповноважена особа все ж має проводити закупівлі? Як діяти?
Відповідь
Планування закупівель замовники проводять на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг (ч. 1 ст. 4 Закону № 922).
Також маємо враховувати бюджетне законодавство. На його вимогу кожному розпоряднику бюджетних коштів затверджують кошторис на 2022 рік. І лише за наявності кошторисних призначень розпорядник може укладати прямі договори. Натомість процедури закупівель проводити можна. Адже за договорами про закупівлю у розумінні Закону № 922, якщо у розпорядника бюджетних коштів відсутній кошторис, він може зареєструвати зобов’язання в органах Казначейства протягом 7 робочих днів з моменту затвердження кошторису (п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну 02.03.2012 № 309).
Так, черговість платежів, які проводять органи Казначейства, визначає нині Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженийпостановою КМУ від 09.06.2021 № 590 (далі – Порядок № 590). Проте це не привід не реєструвати зобов’язання за укладеними договорами, якщо у замовника є відповідні кошторисні призначення.
Програмне забезпечення це товар чи послуг питання одвічне, адже різні нормативні документи трактують по різному. Що врахувати для закупівлі програмного забезпечення — роз'яснюємо у статті
Повідомлення про намір укласти договір у відкритих торгах формується після визначення переможця закупівлі. Дізнайтеся, хто та в які строки має сформувати таке повідомлення та скачайте приклад
